Мої уроки

Тема. Кров і кровообіг

 

Мета: систематизувати та узагальнити знання учнів про одну з найважливіших систем органів людини— кровоносну систему; апробувати елементи методики з розвитку критичного мислення учнів у системі особистісно-орієнтованих технологій викладання; продовжити розвивати вміння аналізувати, порівнювати, робити висновки, класифікува­ти й узагальнювати; розвивати критичне мислення, показати можливості практичного застосування знань з теми;  продовжити формування навички здорового способу жит­тя, вміння працювати в колективі (групі).

 Тип уроку: комбінований.

Хід уроку

І. Мотивація заняття.

 Слово вчителя.

Слова  «кров»,   «кровний»,   «кровне» — споріднені, ми чуємо їх з дитинства. Поняття «життя», «смерть», «здоров'я»,  «війна» — теж пов'язані з кров'ю. «Кров людська — не водиця, ЇЇ проливати не годиться». У цих словах глибокий зміст миролюбної вдачі нашого наро­ду. Споконвіків за кров'ю визнавали велику силу, нею скріпляли священні клятви, шлюби. Давні греки прино­сили кров у жертву богам, а їхні цілителі лікували ду­шевнохворих кров'ю здорових людей. Римські імпера­тори купалися в крові молодих тварин, щоб повернути собі молодість. В Україні навесні хворим робили кровопускання, щоб омолодити організм.

Ми з вами, звичайно ж, розуміємо, чому крові надавали такого значення. І сьогодні спробуємо пригадати все, що ми знаємо з теми «Кров і кровообіг».

Для того, щоб ви почували себе комфортніше на цьому уроці, пропоную провести невеличку розминку (один із учнів читає вірш).

Країна життя

Організм наш мудрий, дивний,

 Як велике місто, край.

 Ідеальний, прогресивний,

 Мов комп'ютер, порівняй!

 Систем тут різних є багато:

Опорно-рухова, травна

 І гуморальна, і видільна,

 Ще нервова — головна.

 Важливий орган, величавий

Керує організмом, править.

 Удень він б'ється і вночі,

 І серцем звуть його усі.

 По судинах прямує кров,

 В ній кисень їздить, мов барон,

 А ще поживні речовини,

       Всі мінерали й вітаміни.

                 Еритроцитів тут багато,

                 І не маленька їхня хата.

                 Є тут гормони, ці хлоп'ята

                 Вас змусять плакать, реготати.

                 Така в житті відповідальна

                 Система нейрогуморальна.

                 А кров — то сила, вічна, нова

                  І для людей обов'язкова!

Учитель. Про які системи органів йдеться у вірші? Про які органи, речовини, тканини?

II. Перевірка знань учнів

Учитель. Для того, щоб нам було зручніше зробити висновки, кожна група повинна отримати свій номер. На дошці прикріплені «пелюстки квітки» з номерами. Відповідаючи на питання, ви й отримаєте свій номер.

1. Вивчення кровообігу має свою історію. 1800 років тому вважали, що центром кровообігу є не серце, а ін­ший орган. Який орган тоді вважався центром кровообі­гу? Хто був автором цієї теорії?

(II ст. н. е. Гален: печінка)

2.З іменем італійського вченого пов'язане відкриття   видільної системи комах і кровоносних судин. Назвіть ім'я цього вченого.

(Марчелло Мальпігі)

3.Більшість досягнень кардіології України пов'язана з Київською кардіологічною клінікою, якою керував ви­датний вчений. Назвіть ім'я цього вченого.

(М.М.Амосов)

4.Кровообіг вивчали десятки вчених. Одному з них вдалося зв'язати в єдине ціле два кола кровообігу. На батьківщині йому споруджено кілька пам'ятників. Хто цей вчений?

(У. Гарвей, Англія)

5.Двоє вчених незалежно один від одного відкрили капіляри. Хто ці вчені?

(А. Левенгук, М. Мальпігі)

 Учитель. Таким чином, кожна з груп отримала свої номери, і ми можемо перейти до наступного етапу, де треба буде відповісти на тестові питання. Текст з тестами передавайте по колу за годинниковою стрілкою, почина­ючи з каштанів.

(Звучить спокійна тиха музика.)

Тестові завдання

1.Імунітет — це:

а)збереження генетичної сталості клітин, захист організму від генетично чужорідного вторгнення;

б)несприйняття організмом інфекційних захворювань;

в)здатність боротися з інфекціями.

2.Алергени — це:

а)всі речовини, що викликають захворювання;

б)речовини білкової природи, що спричиняють алер­гічні реакції;

в)мікроорганізми, їх отрути, що спричиняють інфек­ційні захворювання.

3.Резус-фактор — це:

а)речовина, що міститься в еритроцитах;

б)здатність еритроцитів переносити кисень;

в)властивий лише людині;

г)властивий усім приматам.

4.Лейкоцити:
а) безбарвні;

б)дископодібні;

в)не мають ядра, форми;

г)ядерні, амебоїдні;

ґ) здатні до фагоцитозу;

д)містять речовини, що зумовлюють зсідання крові.

5.Тромбоцити:

а)клітини крові;

б)кров'яні пластинки;

в)утворюються в лімфовузлах, селезінці;

г)утворюються в печінці;

ґ) утворюються в червоному кістковому мозку;

д)мають ядра;
є) не мають ядер.

6.Тканинна рідина:

а)рідка сполучна тканина;

б)містить еритроцити і тромбоцити;

в)не містить еритроцитів;

г)здійснює зсідання крові;

ґ) здійснює трофічну функцію;

д)не містить білків крові.

7.Функції плазми:
а)захисна;

б) трофічна;

в)опорна;

г) імунна;

ґ) підтримує гомеостаз.

8.Імунні реакції організму забезпечують:

а)еритроцити;

б)лейкоцити;

в)лімфоцити;

г)фібриноген;

ґ ) тромбоцити;

д)антигени.

9.Пасивний імунітет виробляється:

а)при введенні в організм вакцини;

б)при введенні в організм лікувальної сироватки;

в)при перенесенні захворювання матір'ю в період ва­гітності;

г)при введенні в організм антибіотиків.

10.Теорію імунітету розробили:
а) І. Мечников;

б)П. Ерліх;

в)Л. Пастер;

г)К. Тимірязєв;
ґ ) І. Павлов.

11.Алергія — це:

а)отруєння організму речовинами, йому не властивими;

б)стан підвищеної чутливості організму у відповідь на дію алергенів;

в)захворювання шкіри.

12.Резус-конфлікт виникає:

а)під час переливанні крові;

б)під час вагітності (несумісність Rh+ і Rh-);

в)під час переливанні нестерильної крові; .

г)під час гемофілії.

13.Еритроцити:
а ) дископодібні;

б)мають ядро;

в)не мають ядра;

г)здатні до фагоцитозу;
ґ) містять гемоглобін;

д)містять речовину, що зумовлює зсідання крові.

14.Функції крові:
а)захисна;

б) трофічна;

в)рухова; г)опорна;

ґ ) теплорегуляційна;

 д) імунна;

 є) гуморальна.

 15. Анемія розвивається:

а)у разі зменшення кількості еритроцитів;

б)у разі зменшення кількості білків;                      

в)у разі зменшення кількості гемоглобіну.             
Учитель. А зараз проведімо бліцтурнір і виявімо найкращих знавців термінів з теми «Кров і кровообіг».

Запитання бліц-турніру

1. Залізовмісна сполука крові. (Гемоглобін)         

2. Місце утворення еритроцитів. (Червоний кістковий мозок)

3. Людина, яка дає кров для іншої людини. (Донор)

4.Форменні елементи крові, що забезпечують зсідан­ня крові. (Тромбоцити)

5.Білок плазми, який забезпечує зсідання крові. (Фібриноген)

6.Клітини крові, що мають ядра. (Лейкоцити)

7.Сталість умов життєдіяльності клітин у внутріш­ньому середовищі. (Гомеостаз)

8.Імунітет новонародженого. (Вроджений)

9.Імунітет при введенні лікувальної сироватки .(Штуч­ний пасивний)

10.Клітини крові, що продукують антитіла. (Лімфоцити)

11.Серцевий м'яз. (Міокард)

12.Запис роботи серця. (Кардіограма)

13.Судини, по яких кров рухається від серця. (Ар­терії)

14.Судина з найбільшою швидкістю руху крові. (Аорта )

15.Процес поглинання і перетравлення клітинами мікроорганізмів. (Фагоцитоз)

16.Введення в організм вакцини. (Щеплення)

17.Хвороба, що вражає імунітет. (СНІД)

18.Прилад для вимірювання тиску крові. (Мано­метр)

19.Центр серцево-судинної діяльності знаходиться в... (Довгастому мозку)

Учитель. Ми можемо трішки відпочити і послухати цікаву інформацію. (Повідомлення учня.)

Цікаво знати:

•У дорослих об'єм крові в середньому 5-6 літрів, це становить 7-8 % від ваги тіла. У дітей об'єм крові віднос­но більший, ніж у дорослих. У новонароджених він дорів­нює 15 % від ваги, а у дітей віком до 1 року — 11 %.

■Усього кров дорослої людини (5-6 літрів) має так багато еритроцитів, що, якби їх розмістити в один ряд, вони утворили б такий довгий ланцюжок, який би огор­нув земну кулю по екватору 5 разів.

• У донора можна брати кров у середньому раз на міся­ць — 450 мл у чоловіків та 350 мл у жінок, але не більш ніж 8 разів на рік.

•У 5 літрах крові дорослої людини — 25 млн. еритро­цитів, їх загальна поверхня досягає 30 тисяч квадрат­них метрів (приблизно в 1600 разів більше поверхні люд­ського тіла, тобто більше третини гектара)

•У дорослої людини щогодини відмирають 1 мільярд еритроцитів, 5 мільярдів лейкоцитів і 2 мільярди тром­боцитів, одночасно йде заміна відмерлих на нові лейко­цити і тромбоцити.

•Об'єм червоного кісткового мозку в дорослої людини — 15,00 кубічних сантиметрів. Загальна вага черво­ного кісткового мозку — 2,5 кг.

•За 70 років кістковий мозок дає 650 кг еритроцитів і 1000 кг лейкоцитів.

Учитель. Пропоную вам розв'язати декілька задач (тексти з умовами задач роздають помічники).

Задачі

№ 1. Порівнявши кров людини і жаби, з'ясуйте, чия кров в однаковому об'ємі за одиницю часу перенесе більше кисню. Чому?

№ 2. Вміст гемоглобіну в крові тварин: ссавців — 10-16%, плазунів — 12%, земноводних — 6,3%, риб -5,5 %. Чим пояснюється така відмінність?

№ 3. Кількість еритроцитів у крові людини в 1 см³ ні рівні моря становить 5 млн., на висоті — 700 млн., на ви   ' соті 4400 м — 8 млн. Якою повинна бути кількість еритроцитів у людини на вершині Джомолунгми (8840 мі   ■ щоб вона почувалася добре? Побудувати графік.

(Далі команди розв'язують кросворд, ключовим словом якого є «Кардіологія».)

1.Серцевий м'яз.

2.Зовнішня оболонка серця.

3.Найбільша судина.

4.Камера серця.

5.Найтонша судина.

6. Властивість серцевого м'яза.

7.Гостре порушення мозкового кровообігу.

8.Гормон, що сповільнює серцеву діяльність.

9.Хвороба, яка спричиняє підвищення тиску.

10.Серцева пауза.

11.Судина, по якій кров рухається від серця.

Кросворд «Кардіологія»

Відповіді до кросворду.

1.Міокард.

2.Епікард.

3.Аорта.

4.Передсердя.

5.Капіляр.

6. Автоматія.

7. Інсульт.

8. Ацетилхолін.

9. Гіпертонія.

10.Діастола.

11.Артерія.

(Учитель перевіряє і підсумовує)

Учитель. Пропоную до вашої уваги ще одну задачу.

Який шлях пройдуть ліки, введені внутрішньовенно в ліктьову вену правої кінцівки, перш ніж потраплять до місця запалення — лівої стопи?

III.Підсумки уроку

Американський вчений Бол Уайт зауважив, що «якби люди використовували свій розум і свої ноги частіше, а сон і шлунок рідше, то вони менше б страждали на сер­цеві хвороби». Можливо, вчений має рацію.

IV.Домашнє завдання:

• повторити § 30, § 31;

• скласти пам'ятку «Як запобігти розвиткові захво­рювань серцево-судинної системи».

Тема:   ПОЖИВНІ РЕЧОВИНИ.   ОБМІН РЕЧОВИН  І  ЕНЕРГІЇ

                                                                                                                                      Освітні цілі: Навчальна мета: встановити біологічне значення поживних речовин, їх роль  в   обміні речовин і енергії, визначити основні групи речовин, що беруть участь в обміні, розглянути обмін основних органічних речовин, розглянути обмін неорганічних речовин,  з’ясувати  роль вітамінів в обміні, повторити  особливості функціонування травної системи, встановити особливість будови  органів травлення  у відповідності з їх функціями, узагальнити  знання про травлення в різних відділах травної системи, пригадати механізм дії ферментів.

Розвивальна мета: розвивати пізнавальний інтерес до вивчення природничих наук, вивчати та цікавитися біологічними процесами, що проходять в організмі, як біологічній системі, аналізувати, робити висновки; працювати з підручником, розвивати логічне мислення, спостережливість, вміння застосовувати знання  про будову та функції органів травлення для профілактики захворювань травної системи.

Виховна мета: виховувати працелюбність, старанність, відповідальне відношення до свого здоров’я, застосовувати знання щодо принципів  здорового способу життя та харчування.

Обладнання й матеріали: схеми «Обмін білків, жирів і вуглеводів», «Обмін води й міне­ральних солей», набір реактивів для досліджень вітаміну С та органічних речовин.

Базові поняття й терміни: обмін речовин, асиміляція (анаболізм), дисиміля­ція (катаболізм), енергетичні потреби організму, поживні речовини, вода, мінеральні речовини, регуляція обміну речовин, вітаміни.

Тип уроку:  засвоєння нових знань.

Методи та прийоми:  дослідницька робота.

І. Організаційний етап

          Прийом      «Портрет дослідника»

Не просто слухати, а чути.

Не просто дивитися, а бачити.

Не просто відповідати, а міркувати.

Дружно  і  плідно працювати.

ВІЗИТНА КАРТКА УРОКУ    (на слайді)

Здоров’я – це ніщо, але все без

нього – нічого

                          

Так говорили древні. Із цим не згодитися не можливо. Тільки  здоровий спосіб життя, здорове харчування допоможе нам  зберегти здоров’я.

ІІ.  Актуалізація опорних знань

Для підтримки життєдіяльності організму ми щодня вживаємо їжу. Їжа повинна містити всі необхідні для життєдіяльності речовини: воду, мінеральні солі, білки, жири, вуглеводи, вітаміни. Повноцінне харчування – один з важливих   чинників збереження здоров’я.

     Фронтальна бесіда з елементами мозкового штурму:

-         В  чому важливість травної системи. Обґрунтуйте.

-         Яке значення поживних  речовин ?

Зараз ми пригадаємо розміщення органів травлення, з’ясуємо   «професії»,  «мешканців»  країни,  яка зветься «Органи травлення», та  з’ясуємо їх функції.  

А для цього запрошуємо попрацювати над виконанням  

Завдання «Підпиши та розпізнай» (робота з німими рисунками) 

Робота в групах     ЗАВДАННЯ 1.

Розпізнай на рисунку шлунок (перша група)

Розпізнай на рисунку  печінку (друга  група)

На рисунку шлунок під цифрою …… тому що:

по-перше, він розташований в черевній порожнині тіла під діа­фрагмою;

по-друге, являє собою розши­рений відділ травної трубки;

по-третє, він знаходиться за стравоходом  і від нього відхо­дить тонкий кишечник, який починається дванадцятипалою кишкою;

по-четверте, має мішкоподібну форму і складається зі склепіння (з боку стравоходу) і тіла, що закінчується сфінктером.

Висновок. Шлунок – розширений відділ травної трубки, один із найваж­ливіших органів травлення. В ньому відбувається хімічна та ме­ханічна обробка їжі за допомогою ферментів шлункового соку та скорочень м'язів шлунка; частково всмоктуються вода, глюкоза, алкоголь, утворюється гастрин (гормон).

Розпізнай на рисунку печінку.

На рисунку печінка під цифрою …., тому що:

по-перше, вона розміщена в черевній порожнині тіла в ос­новному у  правому підребер'ї, зразу під діафрагмою;

по-друге, печінка безперервно утворює жовч, яка збирається у жовчному міхурі;

по-третє, під час травлення жовч із жовчного міхура, а також із печінки потрапляє по вивідному протоку в дванадцятипалу кишку .

Висновок. Печінка — найбільша за­лоза людського організму. Вона виробляє жовч, яка сприяє про­цесу травлення. За добу у дорос­лої людини виділяється близько 1 л жовчі.

Крім того, печінка бере участь у регуляції обміну речовин і виконує бар'єрну функцію (вся кров з кишечника відразу ж  надходить до печінки).

ІІ.  Мотивація вивчення теми в курсі біології

                  Бліц-інтерв’ю  (слайд)

1.     Обґрунтуйте, для чого вивчають процеси травлення в організмі?

2.     Яке значення може дати кожній людині розуміння значення  травлення в організмі?

З травною системою тісно пов’язані всі процеси обміну в нашому організмі.

   

ІІІ. Проведення дослідження

Тема уроку. ПОЖИВНІ РЕЧОВИНИ.  ОБМІН РЕЧОВИН ТА ЕНЕРГІЇ

Мета: встановити біологічне значення обміну речовин і енергії, з’ясувати основні  групи  речовин,   що  беруть участь в обміні речовин, значення вітамінів.

 1.Визначення предмету  та об’єкту дослідження

Вході  фронтальної бесіди визначається об’єкт дослідження – травна система людини, предмет дослідження – процеси  обміну речовин та енергії

 Розповідь. Ми завершили вивчення органів травлення, з’ясували значення травлення для організму. І кожен з вас тепер уже має знання і може  розповісти, в які мандри  та пригоди відправився шматочок  бутерброду  перш ніж перетворитися на молекули речовин, що їх може використати наш організм у реакціях метаболізму.

Фрагмент відео.

 2.Обговорення фрагменту відео

Експертна оцінка змісту відео фрагменту

-         Які процеси відбуваються  у шлунку  з їжею?

Це цікаво

У шлунку накопичується тверда їжа, а рідина, крім молока, не затримується  в ньому.

Життя клітин слизової  шлунку  дуже коротке: ця оболонка втрачає близько півмільйона клітин у хвилину, а кожні три дні відбувається відновлення клітин слизової оболонки.

-         Особливості функцій  кишечника

Функції тонкого кишечника

          Остаточне розщеплення жи­вильних речовин:

Крохмаль —  глюкоза

Білки – амінокислоти

Жири – гліцерин і жирні кислоти

           Всмоктування продуктів розпаду

Функції товстого кишечника (1,5-2 м):

а) залози товстого кишечника виділяють переважно слиз, який полегшує просуван­ня і виведення неперетравлених залишків їжі;

б) головним чином всмоктування  води (близько 4 л за добу);

в)  тут живе величезна кількість бактерій, за участі яких розщеплюється целюлоза рослинних клітин (клітковина), яка проходить весь травний тракт без зміни;

г) бактерії синтезують деякі вітаміни з групи В та вітамін К, необхідні організму лю­дини.

      

-  Печінка  та її функції

Захисна роль печінки

-         Уся кров, що відтікає від кишечника, прямує в печінку. Тут знешкоджується близько 95% отруйних речовин, які утворилися в процесі травлення і всмоктування в кров.

-         Знешкодження отрут печінкою є однією з причин значно більш слабкої дії ліків, прийнятих через рот, ніж ліків, введених у м'язи або у вени безпосередньо.

3.     Обмін речовин і енергії

Обмін речовин (метаболізм) – сукупність процесів хімічного перетворення ре­човин, починаючи з надходження їх в організм і закінчуючи виділенням кін­цевих продуктів обміну.

Мета обміну речовин – одержання речовин для побудови клітин і енергії для жит­тєвих процесів.

1)    Обмін білків  (слайд)

У травному каналі білки розщеплюються  до амінокислот. Всмоктуючись у кров,  амінокислоти  потрапляють до клітин тканин, де з них на рибосомах за участю нуклеїнових кислот синтезуються білки. Властиві даному організмові.

 2) Обмін жирів  (слайд)

У травній системі  жири розщеплюються  до гліцерину та жирних кислот, з яких на мікроворсинках кишечника утворюються специфічні для даного організму жири, що надходять у лімфу та кров, частина відкладається у жирове депо.

3) Обмін вуглеводів  (слайд)

У травному тракті вуглеводи  легко  розщеплюються  до глюкози, яка через кров потрапляє до печінки і перетворюється на глікоген.

4) Обмін води

У  житті людини вода відіграє важливу  роль, становить 75% відсотків маси тіла. Велика кількість води міститься у лімфі, крові, травних соках.

5) Обмін мінеральних речовин. Підтримання сталості внутрішнього середовища, входять  до складу клітин та тканин.

                                Регуляція обміну речовин

               Нервова                                                Гуморальна

            (гіпоталамус)                                   (залози внутрішньої секреції)

Висновки. Обмін речовин між організмом і навколишнім середовищем включає три безпе­рервних і взаємозалежних етапи.

І етап – надходження речовин

ІІ етап – внутрішньоклітинні зміни: асиміляція на рибосомах  з амінокислот синтезуються власні білки, на ЕПС з вуглеводів – глікоген, з гліцерину та жирних кислот  – власні жири

ІІІ етап – виділення кінцевих продуктів розпаду (дисиміляція)

Обмін речовин складається з двох протилежних, але нерозривно пов'язаних між собою процесів: асиміляції і дисиміляції.

Процес засвоєння речовин із зовнішнього середо­вища та утворення з них властивих організму склад­них органічних сполук називається асиміляцією.

Джерелом енергії для організму є органічні речовини: білки, жири, вуглеводи, але для нормального функціонування організму необхідні також вода, мінеральні солі і ві­таміни.

4. Органічні речовини і вода як джерела енергії та елементи  структури

 Розгляд діаграми (слайд) .

5. Вітаміни. Речовини  органічні речовини, що вливають на обмін речовин, беруть участь в утворенні ферментів.

6. Випереджальне завдання. Проектні дослідження. Складання міні-проектів з презентацією. Робота в творчих групах

ІІІ.  Застосування результатів дослідження

(узагальнення та систематизація знань)

   1.     Робота в дослідницькій лабораторії (проводиться в парах)

     

ДОСЛІД 1. Дослідження наявності вітаміну С у  яблучному соку

Визначити чи міститься в яблучному сокові вітамін С.

Хід роботи. До яблучного соку додати  1-2 крапель йоду.

Якщо йод знебарвиться, це говорить про наявність вітаміну С.

ДОСЛІД  2. Дослідження  наявності  крохмалю  у  бульбах картоплі.

Хід роботи.  Капнути декілька 1-2 крапель йоду.

Якщо йод  посиніє – це свідчить про наявність вуглеводів

   2.    Розв’язування біологічної задачі (робота з підручником) (слайд)

Визначити енергетичну цінність білого хліба, якщо відомо, що  в 100 г хліба міститься 8,1 білка; 0,9 г жирів; 47 г вуглеводів (кількість енергії, що виділяється при окисненні 1 г жиру – 38,9 кДж; вуглеводів та білків – 17,2 кДж).  

3.     Складання кросворду 

Біологічна робота з термінами  в парах (слайд)

1. ХІМУС – вміст шлунку, частково переварена їжа.

2. ФЕРМЕНТИ – біологічні каталізатори хімічних реакцій.

3. ВІТАМІНИ – органічні сполуки, що  беруть участь в утворенні ферментів.

4. СТРАВОХІД – орган утворений   гладенькими м’язами, що слугує для проштовхування їжі.

5. БІЛКИ – високомолекулярні органічні сполуки, мономерами яких є залишки амінокислот.

6. ШЛУНОК – це розширена ділянка травної трубки, здатна тривалий час утримувати значну кількість їжі, допоки відбудеться перетравлювання поживних речовин.

7. ВУГЛЕВОДИ – органічні сполуки рослинного походження, що є джерелом енергії.

8. ПЕЧІНКА – велика залоза внутрішньої секреції деяких та хребетних  тварин і людини.

9. АМІЛАЗА – фермент слини, що розщеплює крохмаль.

10. ЛІЗОЦИМ – фермент слини, що сприяє заживленню ран  слизової оболонки ротової порожнини.

ІІІ.  Застосування результатів дослідження

               4.  Місток здоров’я

    1. Негативний вплив гіподинамії на здоров’я

Негативний вплив гіподинамії на здоров’я, зокрема на зниження обміну речовин та енергії. Відповідно, зменшення кровопостачання  тканин та постачання їх необхідними  поживними речовинами. Зниження витрат  енергії  при гіподинамії, навіть при нормальному  харчуванні,  спричиняє збільшенню жирової тканини.

При гіподинамії знижується соковиділення в органах травлення. Погіршується перетравлення і засвоєння поживних речовин.

2. Шкідливість паління та алкоголю на організм (Найбільш чутливий орган  кишечник, печінка, шлунок).

3. Шкідливість харчових добавок, які часто не проходять належного контролю.

3.Фітотерапія та здоров’я .

           ІV.    Підбиття підсумків  уроку

 1.   Рефлексія.

-         Що найбільше сподобалось на уроці?

-         Який матеріал вас зацікавив?

-         Що було найскладніше?

-         Як практично можна  застосувати  одержані знання?

-         Які висновки щодо збереження вашого  здоров’ я  зробили на уроці?

    2. Оцінювання знань учнів. Елементи технології «Створення ситуації успіху».

Домашнє завдання

Повторити параграф 31. 32. (завдання репродуктивного характеру).

Завдання творчого характеру: скласти 5 тестових завдань до теми уроку.

Ознайомитися зі змістом етикеток на продуктах харчування.

Складання листівки  реклами  «Вживаємо  тільки вітамінні продукти»

Нехай ланцюжок здоров’я дійде до кожного з нас.