Методика проведення шкільного екологічного практикуму

МЕТОДИКА    ПРОВЕДЕННЯ  ШКІЛЬНОГО     ЕКОЛОГІЧНОГО     ПРАКТИКУМУ

Екологічні проблеми, досягши планетарного масштабу, утворюють нову соціальну реальність. І їх вирішення зале­жить насамперед від рівня екологічної культури підростаючого покоління. Глибока екологічна  криза, що вражає при­родні  екосистеми, середовище життєдіяльності людей позна­чається на здоров'ї населення.

Подолати глобальну екологічну кризу можна, лише змінив­ши суспільну психологію, виховавши нове ціннісне ставлен­ня до природи, сформувавши світоглядну свідомість людини. Екологічні знання, навички, пере­конання потрібні кожному для мотивації своєї поведінки у природі, виховання почуття особистої відповідальності за стан довкілля, усвідомлення місця людини в природі, вміння прогнозувати особисту діяльність і діяльність інших людей, цінувати та оберігати природу рідного краю і власне здоров'я. Екологічна освіта нині розглядається як важлива необхідність сьогодення. Виховання громадян з високим рівнем екологіч­них знань, екологічної свідомості й культури на ос­нові нових критеріїв оцінювання взаємовідносин людського суспільства й природи,  повинно стати одним із головних важелів у вирішенні надзвичайно гострих екологічних і соціально-економічних проблем.

                     ЕКОЛОГІЧНИЙ     ЛАБОРАТОРНИЙ     ПРАКТИКУМ

Мета лабораторного практикуму - закріпити, розширити, поглибити знан­ня учнів з теоретичного курсу. Під час цих занять учні переконуються, що набуті ними на уроках уявлення відповідають дійсності, а це в свою чергу, сприяє формуванню в них правильних понять. Лабораторний практикум з екології містить в собі елементи дослідження, підводить учнів на основі вив­чення фактів до певних узагальнюючих висновків.

Лабораторні дослідження відіграють важливу роль у роботі еколога. Без вивчення основних життєво важливих параметрів природного середовища (водного, повітряного, ґрунту як середовища) неможливо зробити правильні висновки про  його стан й здійснювати моніторинг цих параметрів.

Оскільки спеціальних лабораторій, що виконують екологічні аналізи, в Україні ще дуже мало, то кожне дослідження, а також ті, що виконуватимуться в межах програми з екології, матимуть не лише навчально-пізнавальне, а й практичне значення.

Проведення екологічних лабораторних занять у межах практикуму покли­кане поглибити знання школярів у галузі екології, виробити в них реальне уявлення про значення для екосистем окремих параметрів середовища, а також про взаємодію цих параметрів між собою. Лабораторні заняття слід поєднувати з польовими спостереженнями - наприклад, під час польових маршрутів проводяться відбирання проб води, ґрунту тощо, які потім аналізуються під час  лабораторних занять.

Проведення багатьох хімічних аналізів і досліджень пов'язане з використання   реактивів Тому необхідно постійно знайомити учнів з правилами й методами безпечного прове­дення лабораторних занять, заняття повинні бути забезпечені засобами безпеки й охорони (витяжною шафою, захисними рукавичками тощо); реактиви слід зберігати в сейфі чи металевій шафі. Оскільки деякі види занять передбачають тривалий експеримент (протягом кількох занять),  тому заняття проводять  в кабінеті біології.

ТЕОРЕТИЧНІ  ОСНОВИ  ПОБУДОВИ  ПРАКТИКУМУ

Організація лабораторного практикуму по екології вимагає  певної підготовки. Деякі лабораторні експерименти вимагають їх закладки  перед заняттям. Деякі дослідження потребують наявності демонстраційних матеріалів (колекцій, гербарію та інше), які заготовляють раніше, організувавши збір в природі - на польовій практиці і в експедиціях.

Для організації практикуму вимагається підготовка настільних таблиць,  описів  об'єктів  дослі­дження, ключів для швидкого визначення груп чи видів і т.п.

Лабораторні експерименти з живими об'єктами рекомендовано проводити в декількох  варіантах.

Матеріал для лабораторного практикуму збирають на екскурсіях у літньо - осінній період, вирощують на шкільній навчально-дослідній ділянці.

Щоб учні свідомо виконували самостійну роботу на лабораторних занят­тях, слід подбати про їх підготовку. Вони мають засвоїти теоретичний матеріал і  з відповідних тем курсу екології, повторити матеріал з курсу ботаніки, зоології, географії та ознайомитися з додатковою літературою з даної теми.

Передбачаються спарені, бінарні уроки. Лабораторні заняття доцільно проводити мікрогрупами та індивідуальними методами. Фронтальні методи виправдані на початковому та заключних етапах, коли проводиться організаційна  бесіда,  де з'ясовуються організаційні питання, учні знайомляться з метою, змістом, структурою практикуму, порядком виконання завдань. Незалежно від застосованого методу кожне заняття має починатися вступною бесідою. Учи­тель повідомляє тему заняття та її значення, розповідає, яких навичок набудуть учні, з якими об'єктами вони працюватимуть.  Після такої підготовки учні розпочинають самостійну роботу.  Фронтальні методи доцільні в заключному обговоренні, яке може бути проведене у вигляді конференції.

На лабораторних заняттях учні виконують відразу всі завдання або окремі його частини (поетапно).

Методи й способи проведення лабораторних занять визначаються зміс­том, обсягом і складністю роботи. Основні вимоги до учнів підчас цих занять:  працювати  самостійно, акуратно.

На лабораторних заняттях обробляються матеріали зібрані на екскурсіях. Основне завдання цих занять - визначити і описати рослини, встановити особ­ливості їх структури, що пристосовують організм до конкретних умов середо­вища, закріпити теоретичний матеріал.

В умовах лабораторії кожний вчитель має змогу проводити індивідуальну навчально  -  дослідну роботу екологічного спрямування.

Індивідуальні  тематичні   завдання   мають дослідницький   характер.

Частина лабораторного практикуму може бути присвячена розвитку навичок екологічного аналізу польових досліджень, тобто первинної обробки зібраного матеріалу. До висновків про існування ряду екологічних законо­мірностей учні повинні прийти самостійно на основі проведеного дослідження. Ці заняття можуть проводитися в різноманітній формі, наприклад, на основі попе­редніх зборів матеріалу, проведених на польовій практиці, в експедиціях. В ньому випадку розбирання матеріалів і первинний обробіток даних прово­диться прямо на заняттях. Можна використовувати результати ботанічних опи­сів і зоологічних даних, отриманих на заняттях з ботаніки і зоології з метою розвитку міжпредметних зв'язків.

Систематизації отриманого матеріалу допомагає заповнення і самостійне складання таблиць, графіків тощо. Цьому можуть допомагати екологічні впра­ви, вирішення екологічних задач складених на основі спеціально зібраних по­льових матеріалів чи наукових публікацій.

На першому етапі організація практикуму, коли ще не створена                експериментальна база, рішення задач і вправ  ілюстрованими демонстраційними матеріалами, може бути переважаючою формою заняття. Ця форма  занять дозволяє інтенсивніше привчати учнів до наукової роботи, розвивати критичне відношення до методів отримання результатів дослідження.

ЛАБОРАТОРНИЙ       ПРАКТИКУМ

На уроках екології учні ставлять досліди з рослинами та тваринами. Велика роль експерименту в утворенні переконань, формуванні і розвитку екологічних понять і матеріального світогляду, в розвитку пізнавальних здібностей учнів, в виникненні і збереженні дослідницького інтересу учнів до екології. Все це дуже важливо, так як в учнів закладаються основи наукового розуміння явищ життя і набуваються пізнавальні і практичні вміння, необхідні для навчальної і дослідницької роботи

Досліди дозволяють вчителю використовувати великі можливості експе­рименту для навчання, розвитку і виховання учнів, а також проводити плано­мірну роботу по формуванню і розвитку в учнів понять про експеримент як метод науки. Однак дидактичні можливості експерименту можуть бути реалі­зовані повніше, якщо розширити тематику дослідів - збільшити кількість демо­нстраційних дослідів і урізноманітнити їхні теми. Дуже важливою особливістю навчальних дослідів є те, що на них в учнів вперше формуються уявлення про екологічний експеримент, формується ряд спеціальних і загально-пізнавальних понять: мета досліду – контроль - варіант досліду, аналіз - результат дослідження - висновки .

Контроль  необхідний в будь-якому експерименті як методі науки, щоб переконатися в тому, що очікуване дійсно відбувається і виключити можливість непорозуміння і помилки в експерименті.

Для того щоб допомогти учням зрозуміти дослід  потрібно використовувати досліди з більш простою для розуміння методикою.

Особливістю експерименту з екології рослин є те, що якою б простою не  взята методика шкільного досліду, приходиться мати справу з складними яви­щами життя, нерідко з результатом взаємодії багатьох процесів в організмі, протікання яких залежить від ряду зовнішніх і внутрішніх умов.

Досліди з безхребетними тваринами передбачені програмою з екології. Вони доступні для виконання в будь-яку пору року. Головне, що необхідно для них -   це  раніше  заготовлена  культура  найпростіших.   Такі  досліди  можна ставити на уроках, а також в позаурочний час. Найбільш зручними об'єктами є різні види інфузорій, жуки, дощові черв'яки та інші.

Досліди   мають   різний   ступінь   складності   тому   доцільно   створити різнорівневі варіанти.