Методичні рекомендації щодо підготовки учнів до олімпіад

МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ЩОДО    ПІДГОТОВКИ    УЧНІВ   ДО     ОЛІМПІАД

    Основною складовою організації учнівських біологічних олімпіад є комплексна теоретична, практична та психологічна підготовка школярів до інтелектуальних змагань. Підготовка до олімпіади не можна розглядати лише як частину позакласної  роботи, це є продовженням розвитку знань, умінь і навичок, одержаних на уроках, але за умов більшої самостійності учнів. Добровільність участі, відсутність урочних оцінок сприяє розвиткові інтересу та поглибленню знань з предмета.

  До організації теоретичної та практичної підготовки школярів належать особисте цілеспрямування учня, максимальна  самостійність, змістовна підготовка з усіх природничо-математичних дисциплін, випереджальний  рівень складності навчального матеріалу, аналіз завдань минулих олімпіад, аналіз та самоаналіз виконання олімпіадних  завдань, оцінка власних результатів.

Особистісне цілеспрямування учня. Підґрунтям підготовки учня до олімпіад є його особисті навчальні цілі. Це  основна дидактична вимога, що забезпечує продуктивну навчальну діяльність самореалізації  учня. Учитель, починаючи роботу з учнями, пропонує поставити мету до занять, усвідомити способи її досягнення і зробити висновки.  Це  дасть можливість дітям з часом зіставляти свої бажання з реальними можливостями, індивідуальним здібностями й інтересами, у них формуються навички цілеспрямованості.

Самостійність. Надання учневі змоги самостійно шукати відповіді на запитання,  підбирати способи розв'язування задач. Творчість учнів можлива лише в умовах  власного вибору  навчальної діяльності. Найміцніші знання ті, що отримані своїми  зусиллями, самостійно, у процесі розв'язання  теоретичних і практичних завдань. Самостійно знайдена відповідь, навіть не зовсім логічно обґрунтована, в майбутньому набуде чіткого, правильного розкриття відповіді. Вивчення біології  передбачає можливість існування точки зору в учня й учителя  у важливих ключових питаннях. Вчителю потрібно мати власну точку зору на вирішення  тієї чи іншої логічної проблеми, а також допускати і підтримувати інші  міркування.

Підготовка учнів  з циклу природнича-математичних наук. У біології є розділи, що тісно пов'язані зі знаннями математики, фізики, хімії.  Вчителю-керівнику важливо вчасно звернути на це увагу учнів, які готуються до участі у біологічній олімпіаді. Шукаючи відповіді на різноманітні питання учень зможе забезпечити різнобічний підхід до вирішення проблеми, значно   ширше  реалізувати  свої можливості, використавши міжпредметні зв’язки.

Ситуативність навчання. Одна з особливостей олімпіад полягає саме в тому, що весь запас знань й умінь  дитини  перебуває в постійному активному русі, в пошуку. Учитель супроводжує учня в його навчальному русі, будуючи навчальний процес на ситуаціях і проблемах, що передбачають пошук способів їхньо­го розв'язання. Досвід підтверджує, що дуже важливо, коли вчитель підтримує будь-який прояв творчості  учня, постійно аналізує навчальні та творчі досягнення учня   та спрямовує їх.

Випереджальний рівень складності навчального мате­ріалу. Олімпіадні завдання розробляються з урахуванням попе­редніх і наступних знань. Для успішної участі в олімпіаді, насамперед вищих її етапів, учень має оволодіти знаннями, що відповідають наступному етапу, за середнім рівнем складності завдань. У цьому полягає принцип випереджального навчання, ефек­тивність якого перевірена практикою III та IV етапів олімпіад.

Опора на завдання попередніх олімпіад. Реалізація цього підходу полягає в тому, що учень виконує і аналізує зав­дання минулих олімпіад. Як свідчить практика, це досить продуктивний шлях підготовки, який і сприяє зміцненню набутих знань.

 Аналіз та самоаналіз виконання олімпіадних завдань оцінка власних результатів. Важливою умовою підготовки   учня до олімпіади, розвитку його пізнавальних умінь, теоретичного і практичного мислення є рефлексія, свідомий аналіз своєї діяльності, що дає змогу учаснику олімпіади бачити схему організації власної освітньої діяльності, фіксувати рівень набутих знань та умінь, стимулює  власне вдосконалення. Форми  самоаналізу можуть бути різні ми: усне обговорення результатів виконання олімпіадних завдань, графічне зображення. Дітям, зазвичай, подобається графічна рефлексія, коли необхідно наприклад, накреслити графік змін їхнього інтересу до біології, рівня пізнання, самореалізації тощо.  Це є цінним здобутком для аналізу і корекції вчителем подальшого процесу підготовки учнів до змагань.

Як відомо, підготовка до будь--якої діяльності відбувається з використанням різноманітних методів.

                          Методи підготовки  учнів  до біологічних олімпіад

До пізнавальних  методів навчання характерні такі  наукові методи: порівняння,  аналогії, синтезу, класифікації . Водночас до цієї груп методів належать методи навчального пізнання, а саме: спостереження,дослідження, гіпотез.

Метод спостереження. Загальновідомо, що для учнів спостереження - це джерело біологічних знань. Мета цього методу — навчити школярів здобувати знання  за допомогою спостереження.

Метод дослідження. Учневі пропонують вибрати і самостійно дослідити   вибравши об'єкт, предмет дослідження, обґрунтувати висновки.

Метод гіпотез.  Пропонують на основі позицій або точки зору на проблему сформулювати, покладаючись на власну логіку, варіанти відповідей.

Креативні методи -- це методи навчання, які забезпечують можливість індивідуальних  підходів до моделі навчання,спираються на нелогічні дії  і мають переважно інтуїтивний характер

Метод  організаційно - діяльнісного навчання. Цей  метод спрямований  на конструюванням власної  навчальної діяльності і не характерний для урочної системи навчання. Для нього характерне учнівське  спрямування,  планування, самоорганізації навчання, рефлексія, самооцінка.

Учнівське цілеспрямування - це вибір  учнем мети навчання, що є одним із ключових моментів успіху навчання. Учнівське  планування полягає у тому, що  дитина  планує  свою діяльність, визначаючи  її етапи та види. Самоорганізації навчання – це робота з науково-популярною літературою, лабораторним  обладнанням, природними об'єктами. Ці методи

найпоширеніші під час підготовки до біологічних олімпіад.

Характерна послідовність  етапів  роботи з учнями  в підготовці до олімпіад. Для кожного етапу олімпіади вони подібні, хоча й мають свої особливості.

Підготовка до шкільної олімпіади (І етап) включає:

1.  Постановку перед учнем  цілей та завдань олімпіади обговорення з ними плану підготовки.

2.   Самостійне повторення (за планом) всього вивченого курсу біології в обсязі шкільного підручника.

3. Керована вчителем підготовка до виконання практичних завдань: робота

 з мікроскопом, колекціями, гербарним матеріалом.

4.  Самостійне   опрацювання   популярної   літератури біології.

5.  По завершенні шкільної олімпіади та після підведення підсумків настає рефлексивно-оціночний етап. Аналіз та самоаналіз результатів створюють умови для корекції і планування індивідуальної та колективної роботи.

Після цього розпочинають підготовку до районної олімпіади (II етап), що включає:

1.  Діагностування учителем рівня знань, умінь з біології  визначення особистісних якостей школяра. Цей крок є дуже  важливий, він визначає не лише початковий обсяг знань, а й інтереси та уподобання учня. Діагностування може бути у вигляді тестування з конкретної біологічної теми або у вигляді співбесіди.

2.  Особистісне цілеспрямування, за якого учень  за допомогою вчителя визначають мету і завдання своєї навчальної діяльності з біології.

3.  Планування учнем своєї індивідуальної  навчальної  діяльності з біології, визначення основних її етапів та  ознайомлення з планом індивідуальних консультацій.

4.  Самостійна робота з науково-популярною літературою поглиблене вивчення біології. Учитель рекомендує літературу відповідно до рівня знань, віку та можливостей учня з подальшим обговоренням вузлових проблем.

5.  Робота з олімпіадними завданнями попередніх років. Аналіз завдань II етапу  олімпіад попередніх років з подальшим  обговоренням  типових помилок, пошуком відповідей на запитання.

6.  Індивідуальні консультації вчителя з  підготовки до практичного туру олімпіади на базі шкільного біологічного кабінету.

Після підведення підсумків районної біологічної олімпіади вчитель аналізує роботу учасника, з'ясовує досягнення та причини невдач. Для переможців починається підготов­ка до обласної олімпіади.

Підготовка до обласної олімпіади (III етап) повторює всі етапи підготовки до районної, але має певні особливості, пов'язані з роботою над завданнями підвищеної складності. Особливої уваги також потребує опрацювання практичних завдань. Проводяться індивідуальні консультації, на яких за допо­могою вище названих методів з'ясовують вузлові біологічні проблеми.

Після проведення III етапу біологічної олімпіади настає рефлексивно-оціночний етап з аналізом та самоаналізом результатів. Переможці цього етапу готуються до участі у IV етапі.

Підготовка до участі у Всеукраїнській біологічній олімпіаді (IV етап) включає всі попередні елементи:  мета - план  діяльності - рефлексія - зіставлення одержаних результатів з цілями  -  самооцінка. Даний  етап  доповнюється проведенням тренувально - відбіркових  зборів,  що проводяться на базі біологічних факультетів вищих навчальних закладів. Значну увагу на таких зборах приділяють виконанню практичних  завдань.

Участь дитини в олімпіаді пов’язана зі значними психологічними перевантаженнями, які можуть стати причиною емоційного стресу у період підготовки, виступу чи після завершення олімпіади. Успішний виступ на олімпіаді досягається лише ґрунтовною теоретичною та практичною підготовкою та  завдяки оптимальному психологічному станові учасника. Велике значення має кваліфікована психологічна допо­мога, яку надає учаснику олімпіади психолог.

Досвід показує, що для досягнення необхідного психічного  стану неабияке значення має позитивний вплив учителя. Він  не лише дає поради учаснику, а й своєю поведінкою сприяє зміцненню віри учня у власні сили, стимулює його активність,  запобігає виникненню стресу.

Нерідко під час виступу учасник олімпіади не може раціонально організувати свою діяльність на виконання  олімпіадних завдань. Втрачається багато часу на виконанні одного завдання і не вистачає на інші, тому з'являється невпевненості у своїх силах, розгубленість. Рекомендації, що допоможуть уникнути такого стану.

1.  Перш ніж розпочати виконання завдань, ознайомтеся  з усім комплектом завдань і оцініть їхню складність.

2. Не варто починати відповідати на найскладніше завдання.

3.  Якщо протягом певного часу не вдається відповісти якесь завдання, залиште його і відповідайте на інше.

4.  Коли ви не можете відповісти на  запитання, що  залишились,  скористайтесь корисним для вас  нетривалим відпочинком.

5.  Не поспішайте здавати роботу, якщо час на виконання  завдань ще не вичерпано.

Після завершення олімпіади, незалежно від результаті виступу, дитина  також потребує психологічної підтримки  з боку вчителя.

 Виступ на олімпіаді кожної дитини  свідчить про   досягнення вершин  біологічних наук.