Дослідно- експериментальна діяльність




ПОЛТАВСЬКА ОБЛАСНА ДЕРЖАВНА АДМІНІСТРАЦІЯ
ДЕПАРТАМЕНТ ОСВІТИ І НАУКИ

НАКАЗ


12.12.2014                                        м.Полтава                     № 403



Про проведення
дослідно-експериментальної
діяльності регіонального рівня
«Формування екологічних
компетентностей школярів в
умовах сільської школи»

Відповідно до пунктів 2.1., 2.2., 2.7. Положення про експериментальний загальноосвітній навчальний заклад, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України від 20 лютого 2002 року № 114 зі змінами, внесеними наказом Міністерства освіти і науки України від 23 листопада 2009 року №1054, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 16 грудня 2009 року №1217/17233, висновку експертної комісії (додаток 1) та з метою теоретичного обґрунтування, розробки й експериментальної перевірки моделі формування екологічних компетентностей школярів в умовах сільської школи

НАКАЗУЮ:

1. Затвердити програму дослідно-експериментальної діяльності «Формування екологічних компетентностей школярів в умовах сільської школи» (науковий керівник Смоляр Наталія Олексіївна, к. біол. наук, завідувач кафедри екології та охорони довкілля Полтавського національного педагогічного університету імені В.Г. Короленка, доцент)(додаток 2).

2. Надати статус експериментального навчального закладу регіонального рівня Красногорівській загальноосвітній школі І-ІІІ ступенів, Устивицькій загальноосвітній школі І-ІІІ ступенів Великобагачанської районної ради Полтавської області.

3. Полтавському обласному інституту післядипломної педагогічної освіти (Зелюк В.В.):

3.1. Здійснити науково-методичне відстеження дослідно-експериментальної діяльності.
3.2. Призначити науковим консультантом дослідно-експериментальної роботи Буйдіну Олену Олександрівну, завідуючу кафедри методики змісту освіти, координатором – Корягіну Наталію Віталіївну, старшого викладача кафедри методики змісту освіти Полтавського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти ім. М.В. Остроградського.

4. Відділу освіти, молоді та спорту Великобагачанської районної державної адміністрації (Кушнерик С.В.):

4.1. Забезпечити організаційно-управлінські, психолого-педагогічні та матеріально-технічні умови проведення дослідно-експериментальної роботи.

5. Директорам експериментальних навчальних закладів Красногорівської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів (Кропивка О.В.), Устивицької загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів (Ващенко І.М.):

5.1. Здійснювати експериментальну діяльність у відповідності до затвердженої програми.

5.2. Щорічно до 1 червня подавати звіт про перебіг експериментальної роботи в закладі до відділу освіти, молоді та спорту Великобагачанської районної державної адміністрації для подальшого направлення в Полтавський обласний інститут післядипломної педагогічної освіти ім. М.В.Остроградського.

6. Контроль за виконанням даного наказу покласти заступника директора Департаменту – начальника управління вищої, професійно-технічної освіти, науки, кадрової, позашкільної та виховної роботи Гажієнко Г.І.

 


Директор
Департаменту
освіти і науки 
                                       С.М. Шевчук


Додаток 1
до наказу
Департаменту
освіти і науки
 12.12.2014 № 403

Висновок
експертної комісії щодо заявки на здійснення
дослідно-експериментальної діяльності регіонального рівня з теми «Формування екологічних компетентностей школярів в умовах сільської школи»
Зміст програми відображає актуальність, мету, об’єкт, предмет дослідження. Зазначені науково-педагогічні принципи та обґрунтована його методологічна основа. Цінними елементами програми є: наукова новизна та практична значущість отриманих результатів, що включають реалізацію моделі формування екологічних компетентностей школярів, екологізацію навчально-виховного процесу в умовах сільської школи, задоволення інтересів, потреб та можливостей учасників навчально-виховного  процесу, спрямованих на їх повноцінний розвиток.
Пропоноване дослідження планується здійснити в три етапи: підготовчий, проектно-мобілізаційний та корегуючо-узагальнювальний. У програмі також наявний перелік функцій усіх учасників дослідження, у тому числі батьків школярів, які будуть задіяні в експерименті. Завершується програма списком основних наукових публікацій авторів і виконавців дослідно-експериментальної роботи та переліком використаних джерел. Представлена програма завершується такими додатками: Програма курсу за вибором «Основи екологічних знань» (8-9 кл.), Робочий план виконання І та ІІ етапів програми дослідно-експериментальної роботи з теми «Формування екологічних компетентностей школярів в умовах сільської школи».
Програма курсу за вибором базуються на вимогах Державного стандарту загальної середньої освіти в галузі «Природознавство» і передбачає узагальнення й систематизацію екологічних знань та вмінь, набутих учнями під час оволодіння предметами природничо – математичного циклу навчання в початковій та середній школі, розуміння численних взаємозв’язків між живою та неживою природою; формування знань і вмінь дослідницького характеру, спрямованих на розвиток інтелекту, творчої і ділової активності; розуміння сучасних проблем навколишнього природного середовища і усвідомлення їх актуальності для себе; формування екологічної свідомості та культури особистості, усвідомлення себе частиною природи, реальним показником якого є практичні дії учнів по відношенню до природного середовища, що відповідають нормам людської моралі.
Практичну частину програм становлять лабораторні, практичні роботи та екскурсії, що є важливою  складовою вивчення екології і дають змогу учням самостійно, використовуючи різні методи (спостереження, аналіз тощо), розвивати свої творчі можливості і практично підтверджувати здобуті теоретичні знання.

Висновок експертної комісії:
З огляду на вищесказане члени експертної комісії вважають за можливе схвалити програму дослідно-експериментальної програми з обраної теми та рекомендувати її до реалізації.























Додаток 3
до наказу
Департаменту
освіти і науки
 12.12.2014 № 403

ПРОГРАМА ДОСЛІДНО-ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ РЕГІОНАЛЬНОГО РІВНЯ З ТЕМИ
«ФОРМУВАННЯ ЕКОЛОГІЧНИХ КОМПЕТЕНТНОСТЕЙ ШКОЛЯРІВ В УМОВАХ СІЛЬСЬКОЇ ШКОЛИ»


Організаційно-кадрове забезпечення дослідно-експериментальної діяльності
Науковий керівник:
Смоляр Наталія Олексіївна, к. біол. наук, завідувач кафедри екології та охорони довкілля Полтавського національного педагогічного університету імені В.Г. Короленка, доцент.

Наукові консультанти:
Буйдіна Олена Олександрівна, к.п.н., завідувач кафедри методики змісту освіти Полтавського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти ім. М.В. Остроградського.
Гуріненко Надія Олександрівна, старший викладач кафедри екології та охорони довкілля Полтавського національного педагогічного університету імені В.Г. Короленка, методист вищої школи.

Автори інновації, покладеної в основу експерименту:
Смоляр Наталія Олексіївна, завідувач кафедри екології та охорони довкілля Полтавського національного педагогічного університету імені В.Г. Короленка, доцент, кандидат біологічних наук.
Остапенко Тамара Миколаївна, вчитель біології Красногорівської ЗОШ І-ІІІ ступенів Великобагачанської районної ради, спеціаліст вищої кваліфікаційної категорії.

Відповідальні виконавці:
1.                 Смоляр Наталія Олексіївна, завідувач кафедри екології та охорони довкілля Полтавського національного педагогічного університету імені В.Г. Короленка, доцент, кандидат біологічних наук.
2.                 Гуріненко Надія Олександрівна, старший викладач кафедри екології та охорони довкілля Полтавського національного педагогічного університету імені В.Г. Короленка, методист вищої школи.
3.                 Кропивка Ольга Василівна, директор Красногорівської ЗОШ І-ІІІ ступенів Великобагачанської районної ради Полтавської області.
4.                 Солодовніченко Валентина Дмитрівна, методист Великобагачанського районного методичного кабінету.
5.                 Остапенко Тамара Миколаївна, вчитель біології та хімії Красногорівської ЗОШ І-ІІІ ступенів Великобагачанської районної ради Полтавської області.
6.                 Шевченко Анна Володимирівна, практичний психолог Красногорівської ЗОШ І-ІІІ ступенів Великобагачанської районної ради Полтавської області.
7.                 Писаренко Ірина Вікторівна, педагог організатор Красногорівської ЗОШ І-ІІІ ступенів Великобагачанської районної ради Полтавської області.
8.                 Пилипенко Оксана Сергіївна, вчитель інформатики Красногорівської ЗОШ І-ІІІ ступенів Великобагачанської районної ради Полтавської області.


Актуальність роботи зумовлена запитом суспільства на забезпечення гармонізації стосунків суспільства і природи у контексті раціонального природокористування та обов’язкового збереження довкілля. Ключовим важелем у вирішенні проблеми подолання екологічної кризи, збереження природних ресурсів, середовища життєдіяльності людей, виховання ціннісного ставлення до природного середовища є екологічна освіта та екологічне виховання як засоби формування відповідних рівнів екологічного світогляду людини.
 Екологічна освіта є сукупністю екологічних знань, екологічного мислення, світогляду, екологічної етики, культури. Головною метою екологічної освіти є: оволодіння науковими знаннями про довкілля, розуміння численних взаємостосунків між живою та неживою природою; формування знань і вмінь дослідницького характеру, спрямованих на розвиток інтелекту, творчої і ділової активності; розуміння сучасних проблем навколишнього природного середовища і усвідомлення їх актуальності для себе; формування екологічної свідомості та культури особистості, усвідомлення себе частиною природи, реальним показником якого є практичні дії і учнів в природному середовищі, що відповідають нормам людської моралі.
Національною доктриною розвитку освіти України, Концепцією національного виховання дітей та молоді в національній системі освіти, Концепцією екологічної освіти в Україні визначено, що метою навчально-виховної діяльності навчальних закладів є виховання і розвиток творчого потенціалу, які базуються на знаннях, вміннях, навичках, соціальній активності особистості, формування системи гуманістичних цінностей у якій цінність природи і людини визначаються як провідні.
Ідеєю експерименту є положення щодо: необхідності врахування соціальних аспектів екологізації в освіті; інтегративного підходу до формування екологічних компетентностей школярів в умовах навчального закладу в сільській місцевості; моделювання системи екологічних компетентностей учнів в умовах екологічного профілю у старшій школі навчального закладу.
Екологічна діяльність передбачає знання законів природи, непротиставлення лю­дини і природи, сприйняття природних об’єктів як повноцінних суб’єктів і партнерів взаємодії з людиною, збалансування мотивації у взаємодії з природою, вміння прогнозувати особисту діяльність і діяльність інших людей, цінувати і оберігати природу рідного краю і власне здоров’я.
Загальновизнано, що основними причинами загострення екологічних проблем довкілля нині є низький рівень екологічної культури значної частки представників суспільства. У природі всі її складові елементи абсолютно взаємозалежні. Людина є однією із таких складових елементів. Руйнуючи інший складовий елемент природи або втручаючись у його функції, людина наносить шкоду собі, своєму здоров’ю. Ця концепція має бути провідною ідеєю протягом усього процесу екологічного виховання дитини чи дорослої людини. Екологічні проблеми слід вирішувати першочергово і фахово, враховуючи їх комплексний характер. Ще краще – упереджувати виникнення цих проблем. Так чинити, прогнозуючи свої дії щодо природи, моделюючи практичні рішення, передбачаючи можливі наслідки вчинених дій, може тільки екологічно свідома і грамотна людина, яка володіє арсеналом екологічних компетеностей. Значну роль у розвитку цих компетентностей у підростаючого покоління має відігравати екологічна освіта та виховання, про що свідчать відповідні компоненти стандартів [1,2]. Формувати їх доцільно безперервно, на різних стадіях індивідуального життєвого та соціально-адаптивного розвитку людини, що відповідає Концепції безперевної екологічної освіти [3].
Шкільний етап у Концепції розглядається відповідно до віку дітей, обсягу та рівня їх знань, психолого-педагогічних можливостей на трьох ступенях.
У школі І ступеня закладаються основи національного характеру екологічної освіти з урахуванням особливостей сприйняття дітей, властивостей їх пам’яті та мислення Початкова школа має забезпечити елементарні знання про комплексне вивчення природи, розкриття взаємозв’язків живої і неживої природи, кругообіг речовин і енергії, пристосування організмів до умов життя, діяльність людини в різних природних умовах, залежність стану і здоров’я людини від змін у природі.
Комплексний підхід дозволяє сформувати у дітей на доступному рівні знання про багатогранну цінність природи, шляхом використання відповідних методів і засобів навчання. Крім уроків доцільні такі форми навчання як спостереження в природі з елементами досліджень із залученням учнів до самостійних пошуків та практичної діяльності в природі, формування інтересів спрямованих на отримання нових знань про живу природу. Саме на це направлений зміст навчальної програми освітньої галузі «Природознавство» для початкової (2011 р.), що є одним з перших етапів становлення шкільної екологічної освіти.
Школа ІІ ступеня як основна покликана забезпечити учням базовий рівень екологічної освіти, оволодіння ними основами екологічних знань. Учні основної школи, маючи достатні психолого-педагогічні можливості, поетапно реалізують потенціал для засвоєння наукових знань про взаємозв'язки людини і природи (на основі системи загальних понять та закономірностей), взаємозв’язки між компонентами природи і техногенним впливом, усвідомлення законів природи як універсальної основи прийняття оптимальних рішень, розуміння багатогранної цінності природи для суспільства і кожної людини, розвитку потреб у розумному спілкуванні з природою на основі загальнолюдської моралі і етичних норм поведінки Вони реалізуються в процесі вивчення всіх навчальних предметів гуманітарного та природничого циклів, в зміст яких має закладатися екологічний підхід.
 У програмі з Природознавства для 5-го класу, зокрема, зазначено, що пріоритетом у формуванні в учнів загальнонавчальних умінь і навичок є: сприяння застосуванню природничих знань на практиці, оволодіння дослідницькими вміннями, удосконалення експериментальних навичок, розвиток пізнавальних інтересів спрямованих на отримання нових знань про живу природу.
У Програмах самостійних предметів природничого циклу конкретизовано вимоги до формування екологічних компетентностей школярів, зокрема, навчальні програми для загальноосвітніх навчальних закладів (Природознавство; Біологія. 5-9 класи. – К. : Видавничий дім «Освіта», 2013; Хімія. 7-9 класи. – К. : Видавничий дім «Освіта», 2013).
 Школа III ступеня, у зв’язку з переорієнтацією освіти на європейські та світові стандарти, дає можливість учневі здобути якісні функціональні знання, що обумовлені переходом на профільне навчання в старшій школі.
 Основна ідея профільної школи - формування компетентної особистості, яка здатна до самоосвіти та саморозвитку, професійного та життєвого самовизначення, самореалізації. Про це зазначено в Програмі для профільного навчання учнів загальноосвітніх навчальних закладів рівень стандарту, академічний рівень, профільний рівень (Біологія. 10-11 класи. – Тернопіль: Видавничий дім «Мандрівець», 2011).
Саме школі належить провідна і найважливіша роль в екологічній освіті і вихованні учнівської молоді. Це – основна ланка, оскільки не всі її випускники зможуть одержати вищу освіту. Мета загальної середньої освіти - формування особистості з новим ексцентричним типом мислення й свідомості, високим ступенем екологічної культури.
 Шкільний етап екологічної освіти природничих наук повинен дати можливість усвідомити молоді, що для успішного розв’язання складних екологічних проблем потрібен перехід до нової ідеології життя, до екологізації економіки та виробництва.
 Шкільна біологічна освіта є базою для подальшого поглиблення екологічної освіти на основі наступності. Згідно настанов ЮНЄСКО та інших міжнародних організацій, що займаються питаннями екологічної освіти і екологічної безпеки, формування екологічної компетентності є основним завданням сучасності в оволодінні новітніми досягненнями в галузі сучасної екології та досвідом у сфері раціонального природокористування, ресурсозбереження, екологічного менеджменту, екологічного маркетингу і бізнесу.
У науково - методичній літературі досить повно викладено загальні теоретичні основи формування в школярів ставлення до природи у фундаментальних працях О.М.Захлєбного, І.Д.Звєрева, К.М.Кудрявцевої, І.Г.Суравегіної. Більшість сучасних досліджень виконані на матеріалах окремих навчальних предметів (А.С. Волкова, В.В. Коваль, В.М. Назаренко, П.В. Самойленко). У свою чергу, звернення до різних галузей знань про людину і природу, необхідність формування цілісних світоглядних уявлень пов’язано із застосуванням міжпредметного підходу, інтеграцією освіти. Ці проблеми розглядались у дослідженнях В.Р. Ільченко, Т.Г. Каленнікової, О.В. Король, Л.В. Шаповал та інших. Окремі аспекти екологічної освіти та виховання шкільної молоді відображено у працях Б.Г.Йоганзена, І.М. Костицької, В.С. Ліпицького, А.С. Некос, У.А. Турдикулова, В.Д. Шарко, Л.С. Шубкіної, Н.Б. Щокіної.
Таким чином, на даний час досліджено загальні тенденції екологічної освіти, розроблено і прийнято її вихідні положення: мета, завдання, принципи. Разом з тим ряд аспектів екологічної освіти вимагає поглибленого дослідження, конкретизації змісту, форм та методів навчання. Так, недостатньо досліджене питання, щодо запровадження курсу екологічних знань в основній школі. У той же час суттєвою вимогою до екологічних знань учнів є їх системність та цілісність, яких можна досягнути шляхом впровадження у навчально-виховний процес інтеграції нового змісту, форм та методів навчання. Зазначимо, що проблема формування екологічних компетентностей як основної школи в умовах сільської місцевості, так і профільної досить фрагментарно висвітлена у спеціальній літературі.
 Коли йдеться про організаційні підходи до формування екологічного мислення на основі якого формується екологічно доцільна особистість у загальноосвітній школі сільської місцевості, слід відмітити її специфічні особливості.
Для школи сільської місцевості характерна відсутність значних соціальних відмінностей, збереження традиційності, природодоцільності. Учитель загальноосвітньої школи сільської місцевості, добре знаючи своїх учнів, має можливості частіше спілкуватися з дітьми та батьками. Таким чином, в умовах загальноосвітньої сільської школи здійснюється взаємодія між адміністрацією школи, вчителям, учнями, батьками. Взаємодія виступає і як спілкування, і як форма організації діяльності. Взаємодія є узгодженою діяльністю з досягнення спільної мети та результатів у розв’язанні учасниками значимої для них проблеми чи завдання. Взаємодія є одним із основних способів активізації саморозвитку і самоактивності підлітків. Таким чином, гуманізація взаємодії вчителя й учня у процесі формування екологічного світогляду, екологічних знань передбачає побудову такої педагогічної технології, яка б забезпечила свідомий вибір учнем духовних цінностей та забезпечила на цій основі стійкі екологічні погляди та переконання. Взаємодія учителя й учнів в такій педагогічній технології передбачає вибір і використання стимулюючих самодіяльність учнів активних, демократичних форм та методів навчально-виховного процесу.
Учні сільської місцевості мають тісний взаємозв’язок із природним середовищем. Зазначені обставини значною мірою сприяють формуванню екологічного світогляду учнів загальноосвітніх шкіл сільської місцевості.
Результати соціологічного опитування учнів 8-11 класів Красногорівської загальноосвітньої школи І-III ступенів Великобагачанської районної ради Полтавської області свідчать, що саме екологічна освіта й екологічне виховання визначають значною мірою культуру сучасної людини, що здатна приймати адекватні рішення щодо раціонального використання і збереження природних ресурсів як запоруки виживання людства.
За результатами аналізу отриманих матеріалів встановлено, що 64,5% респондентів намагаються регулювати свою поведінку в природі, втім не завжди зна­ють наскільки їх дії шкідливі для здоров’я, або їм не вдається робити так, як вони вважають за потрібне. Ці дані свідчать, по-перше, про недостатню обізнаність учнів щодо впливів своєї повсякденної діяльності на довкілля, по-друге, про наявність бар’єрних стереотипів, звичок, перепон, створених іншими.
14,5% учнів свою поведінку у природі регулю­ють дуже рідко. Регуляція поведінки обумовлена здебільшого зовнішніми умовами: «Якщо хтось буде садити дерева, я приєднаюсь», або «Що від мене нічого залежить». Така позиція свідчить про відсутність відповідальності за свої дії та не усвідомлення своєї ролі у збереженні природи.
5,9% учнів не бажають нічого робити для збереження природи. А 28,9% опитаних вважають, що їх дії не завдають шкоди природі.
Таким чином, попередньо отримані результати опитування школярів засвідчують не достатні рівні екологічного світогляду значної частини із них.
Необхідність підвищення рівнів екологічної свідомості шляхом формування їх екологічних компетентностей саме в умовах в сільської школи свідчить про актуальність теми дослідження – «Формування екологічних компететностей школярів в умовах сільської школи».
Упровадження результатів програми дослідно-експериментальної діяльності надасть можливість поглибити та оновити зміст навчально-виховної роботи загальноосвітнього навчального закладу інноваційними формами організації партнерської співпраці з науковцями. Адже школа рухається в напрямі інноваційного забезпечення шкільних знань, умінь у відповідності із вимогами екологічної освіти сьогодення. Реалізація цього напряму сприятиме виконанню головної функції – підготувати екологічно компетентного учня, який зможе прогнозувати віддалені напрямки втручання в природні взаємозв’язки, матиме широкий погляд на багатогранність цінностей раціонального природокористування, турбуватиметься про довкілля, не допускатиме його руйнування і забруднення під час практичної діяльності. Школярі повинні усвідомити, що необхідно запобігати забрудненню довкілля, проводити наукові дослідження у галузі охорони природи, розробляти національні екологічні стандарти та проводити постійний моніторинг стану довкілля, забезпечувати збереження біологічного і ландшафтного різноманіття, раціонально використовувати та зберігати природні ресурси; усвідомлювати першочерговість вирішення екологічних проблем та їх упередження. Саме в сільській школі учні постійно мають можливість застосовувати свої знання «наодинці з природою» на практиці.
Мета дослідно-експериментальної роботи полягає у теоретичному обґрунтуванні, розробленні й експериментальній перевірці моделі формування екологічних компетентностей школярів в умовах сільської школи.
Відповідно до мети визначено основні завдання експериментальної роботи:
1.   Виявити та обґрунтувати педагогічні умови формування екологічних компетентностей.
2.   Розкрити сутність формування екологічних компетентностей школярів у навчальному закладі сільської місцевості.
3.   З’ясувати специфіку формування екологічних компетентностей школярів в умовах сільської школи.
4.   Розробити та теоретично обґрунтувати модель формування екологічних компетентностей школярів в умовах сільської школи.
5.   Розробити критерії і визначити рівні сформованості екологічних компетентностей учасників експерименту.
6.   Здійснити експериментальну перевірку ефективності моделі формування екологічних компетентностей школярів.
7.   Підготувати дидактичні та методичні матеріали за результатами проведеного  дослідження з метою їх поширення у практику роботи інших навчальних закладів.
8.   Поширити здобутки дослідно-експериментальної діяльності шляхом участі в обласних педагогічних заходах, публікацій у фахових виданнях, створення навчально-методичного комплексу курсу за вибором «Основи екологічних знань».

Об’єкт дослідження – навчально-виховний процес у загальноосвітньому навчальному закладі в сільській місцевості.
Предмет дослідження – формування екологічних компетнтностей школярів в умовах сільської школи.
Гіпотеза дослідження ґрунтується на припущенні, відповідно до якого формування екологічних компетентностей школярів в умовах сільської школи буде ефективним, якщо:
–                   обґрунтовано педагогічні умови, що сприятимуть зміщенню акцентів у навчанні з антропоцентричних на екобіоцентричні позиції;
–                   розроблено й реалізовано модель формування екологічних компететностей школярів;
–                   екологізовано навчально-виховний процес.
Для досягнення мети і розв’язання поставлених у дослідженні задач буде використано комплекс методів:
– теоретичних – аналіз, синтез, порівняння, систематизація та узагальнення наукових джерел з метою з’ясування стану розробленості проблеми, теоретичного обґрунтування сутності й структури ключових понять дослідження; прогнозування й систематизації процесу навчання учнів за експериментальною моделлю формування їх екологічних компетентностей;
– емпіричних – опитування, тестування, анкетування, аналіз незалежних характеристик, експертних оцінок; педагогічний експеримент, у ході якого перевірятиметься ефективність моделі формування екологічних компетеностей школярів в умовах сільської школи;
– статистичних – якісний і кількісний аналіз значущості результатів дослідження із застосуванням методів математичної статистики;
Науково-педагогічні принципи, на основі яких здійснюватиметься експериментальна робота, узгоджуються із загальними принципами навчання і виховання, педагогічного дослідження у контексті сучасних тенденцій розвитку освіти в Україні:
-                   принцип гуманізації освіти визнає пріоритет людських цінностей над технократичними, виробничими, економічними, адміністративними тощо; полягає в утвердженні духовних цінностей як першооснови у визначенні змісту освіти людини як вищої соціальної цінності, у найповнішому розкритті її здібностей та задоволенні різноманітних освітніх потреб;
-                   принцип особистісно зорієнтованого навчання передбачає визнання й усвідомлення індивідуальності, самоцінності й неповторності учня, розкриття його досягнень у навчально-виховному процесі;
-                   принцип варіативності характеризується використанням у навчальному процесі достатньо різноманітних, якісно специфічних і привабливих для учнів варіантів освітніх траєкторій, надає учням можливість вибору такої траєкторії; забезпечує право вчителя на самостійність у виборі навчальної літератури, форм, методів і засобів роботи, їх адаптацію до навчального процесу;
-                   реалізація принципу природовідповідності вимагає врахування багатогранної природи дитини – анатомофізіологічних, психологічних, вікових, генетичних, національних, регіональних та інших особливостей;
-                   принцип включення особистості в діяльність вимагає реального залучення до значущої в особистісному плані різноманітної продуктивної діяльності, дозволяючи учневі реалізувати власні потенційні можливості;
-                   принцип конструктивної цілісності забезпечує взаємозв’язок і єдність усіх компонентів системи навчання предметів, етапів її проектування та реалізації на практиці, враховує вплив компонентів, що підлягають змінам, на інші складові системи освіти;
-                   принцип реалістичності свідчить про можливість упровадження результатів, їх відповідність можливостям учителів та наявному ресурсному забезпеченню;
-                    принцип педагогічної ефективності потребує обов’язкового вибору для дослідження найбільш актуальної проблеми, відповідності її потребам та запитам сучасності.
Методологічну основу дослідження складають філософські принципи системності, цілісності явищ і процесів реального світу; ідея гармонізації і гуманізації взаємодії людини і природи; психологічна концепція єдності свідомості і діяльності; концепція провідної ролі освіти і виховання у формуванні особистості; принципи взаємозв’язку довкілля та організму, принцип системного пізнання світу, принцип діалектичного взаємозв'язку та взаємозумовленості явищ; принципи цілісності педагогічного процесу і його діяльнісного характеру; основні положення системного підходу як методологічного способу пізнання і формування екологічних компетентностей та ін.

Базова школа експерименту – Красногорівська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів Великобагачанської районної ради. Дослідженням заплановано охопити близько 150 як учнів основної, допрофільної та профільної школи, так і 12 вчителів, батьків.

Контрольний навчальний заклад – Устивицька загальноосвітня школа І –ІІІ ступенів Великобагачанської районної ради. На базі даної школи будуть проводитися анкетування, тестування для порівняння та співставлення даних. Для цього будуть задіяні учні 8 -9 класів, 10 - 11 класів, в яких поетапно аналізуватимуться рівні екологічних компетентностей учнів.
Наукова новизна та практична значущість отриманих результатів експериментальної роботи полягатимуть у:
–     розробленні теоретично обґрунтованої моделі формування екологічних компетентностей школярів в умовах сільської школи; діяльнісно-орієнтованого дидактико-методичного забезпечення курсу за вибором «Основи екологічних знань»;
–     виявленні й удосконаленні організаційно-методичних і психолого-дидактичних умов результативного формування екологічних компетентностей школярів в умовах сільської школи;
–     збагаченні досвіду екологізації навчального процесу і формування екологічних компетентностей школярів в умовах системного та інтегрованого підходу до забезпечення навчально-виховного процесу;
–      реалізації моделі формування екологічних компетентностей школярів;
–     екологізації навчально-виховного процесу в умовах сільської школи;
–     задоволенні інтересів, потреб, можливостей учасників навчально-виховного процесу, спрямованих на їх повноцінний розвиток.
Ефективність дослідно-експериментальної діяльності визначатиметься тими змінами, які відбуватимуться в процесі навчання в експериментальних класах і групах у порівняні з контрольною школою.

ЕТАПИ ДОСЛІДЖЕННЯ
Дослідження буде здійснено поетапно:
–                                                                         І етап (січень – серпень 2014 р.) – підготовчий;
–                                                                         ІІ етап (вересень 2014 р. – травень 2016 р.) – проектно-мобілізаційний;
–         ІІІ етап (червень 2016 р. – серпень 2018 р.) – корегувально-узагальнювальний.

І. Підготовчий етап (січень – серпень 2014 р.):
1)       Вивчення можливостей і діагностика готовності навчального закладу до проведення експериментальної роботи;
2)       Теоретичне обґрунтування теми дослідження, формулювання завдань і гіпотези дослідження;
3)       Розроблення програми і пакета документів для проведення експериментальної роботи;
4)       Нормативне оформлення дослідно-експериментальної роботи;
5)       Організація і здійснення підготовки педагогічних працівників школи, залучених до експериментальної роботи.
6)       Опрацювання педагогічної та методичної літератури з питань організації навчально-виховного процесу, щодо формування екологічної компетентності школярів.
7)       Моніторинг рівня комунікативної компетенції учнів на початку експерименту.
8)       Моніторинг рівня обізнаності школярів в екологічних питаннях.
9)       Розробка проектів для участі в екологічних конкурсах та акціях, підготовка науково-дослідницьких робіт МАН.
10)  Налагодження співпраці школи з місцевими екологічними службами: Миргородський лісгосп.
11)  Розробка критеріїв і визначення рівня сформованості екологічних компетентностей учасників експерименту.


ІI етап – проектно-мобілізаційний
(вересень 2014 р. – травень 2016 р.)
Мета: побудова моделі екологічно компетентного учня в навчально-виховному процесі в умовах навчального закладу у сільській місцевості.
1)       внесення коректив та доповнень до програми дослідно-експериментальної діяльності відповідно до результатів моніторингу досягнень учнів;
2)       Розробка еколого - просвітницької концепції діяльності школи;
3)       розробка дидактичних матеріалів згідно теми дослідно-експериментальної діяльності;
4)       корекція комплексу методів та методик з проблем експерименту;
5)       підготовка та впровадження курсу за вибором «Основи екологічних знань»;
6)       проведення педагогічних нарад за такою тематикою: «Творча співпраця педагогічного колективу, учнів та батьків у формуванні екологічних компетентностей учнів», «Проектна діяльність», «Актуальність проблеми екологічного виховання на сучасному етапі», «Про роботу педагогічного колективу над експериментальною проблемою школи»;
7)       проведення науково-практичного семінару для вчителів, співробітників школи та батьків «Екологічно безпечне довкілля»;
8)       розробка моделі формування екологічних компетентностей школярів.

ІІІ етап – корегувально-узагальнювальний
(червень 2016 р. – серпень 2018 р.)
1.                 Формування контрольних та експериментальних вибірок учнів шляхом проведення констатувальних зрізів та статистичної обробки їх результатів;
2.                 узагальнення і презентація впровадження системи експериментального навчання з екології як умова формування екологічної освіченої особистості;
3.                 розробка методичних рекомендацій і визначення перспектив подальшого впровадження еколого-просвітницьких технологій у навчально-виховний процес загальноосвітніх навчальних закладів;
4.                 оцінювання рівня підтвердження гіпотези, виконання поставленої мети і завдань, формулювання загальних висновків;
5.                 публікації дидактичних матеріалів за результатами експерименту;
6.                 підготовка аналітичного звіту щодо результативності дослідно-експериментальної діяльності;
7.                 підготовка та видання науково-методичних посібників з теми формування екологічних компетеностей школярів в умовах сільської школи (за результатами виконання теми експерименту);
8.                 підсумкова конференція учасників експерименту «Формування екологічно доцільної особистості засобами еколого-освітнього просвітництва»;
9.                 проведення обласного науково-практичного семінару з теми експериментальної роботи;
10.            визначення перспектив подальшої роботи з даного напряму;
11.            оформлення наукового звіту про проведення експериментальної роботи.

ФУНКЦІЇ УЧАСНИКІВ ДОСЛІДНО-ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ТА ОСІБ, ВІДПОВІДАЛЬНИХ ЗА ЇЇ ЗДІЙСНЕННЯ
Науковий керівник дослідно-експериментальної роботи:
1.                 Розробляє організаційно-методичне забезпечення програми дослідно-експериментальної діяльності з теми «Формування екологічних компетентностей школярів в умовах сільської школи».
2.                 Керує спеціальною дослідницькою групою щодо формування екологічних компетентностей школярів.
3.                 Розробляє модель формування екологічних компетентностей школярів в умовах сільської школи
4.                 Діагностує динаміку процесу навчання учнів 8-9 класів на основі впровадження моделі формування екологічних компетентності школярів на заняттях курсу за вибором «Основи екологічних знань».
5.                 Проводить заняття та семінари з учасниками дослідно-експериментальної діяльності.

Керівник дослідно-експериментальної роботи в ЗОШ:
6.                 Надає консультації батькам учнів при підготовці домашніх завдань із екології, передбачених методикою формування екологічних компетентностей школярів (у разі потреби).
7.                 Розробляє методичні рекомендації щодо формування екологічних компетентностей та сприяє публікації дидактичних матеріалів за результатами експерименту.

Адміністрація:
8.   Створює належні умови для реалізації завдань дослідно-експериментальної діяльності.
9.   Сприяє проведенню заходів щодо дослідно-експериментальної діяльності, відповідно плану роботи.

Практичний психолог, педагог – організатор:
10.            Теоретично оволодівають змістом методики формування екологічних компетентностей школярів у процесі навчання та виховання.
11.            Здійснюють індивідуально-особистісний та психогігієнічний підхід, спрямований на створення відповідних умов для формування екологічних компетентностей школярів.
12.             Беруть участь у створенні інформаційно-аналітичних матеріалів за результатами експерименту.


Батьки:
13.            Створюють належні умови в сім’ї для навчання та всебічного розвитку дітей.
14.            Сприяють здоровим стосункам між учнями, педагогами, членами сім’ї.
15.            Підтримують усі шкільні організаційно-виховні заходи, спрямовані на повноцінну успішну навчальну діяльність учнів.

ПОІППО:
16.            Здійснює інформаційно-методичне забезпечення експерименту.
17.            Здійснює методичне відстеження експериментальної роботи.
Фінансове забезпечення експерименту:
Проведення експерименту не вимагає додаткового фінансування.

ОСНОВНІ НАУКОВІ ПУБЛІКАЦІЇ АВТОРІВ І ВИКОНАВЦІВ ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНОЇ РОБОТИ

1.                 Байрак О.М. Роль природно-заповідних територій в екологічній освіті і вихованні (з досвіду Полтавського педагогічного університету) / Байрак О.М., Смоляр Н.О. // Біологія і хімія в школі. – 2002. – №3. – С. 23-27.
2.                 Байрак О.М. Методичні рекомендації до екскурсій з вивчення рослинного світу / Байрак О.М., Смоляр Н.О. // Методичні рекомендації до проведення польових біологічних практик студентської та учнівської молоді на території РЛП «Нижньоворсклянський». – Полтава : Верстка, 2005. – С. 17-20.
3.                 Буйдіна О. О. Дослідження організації самостійної роботи з хімії учнів основної школи / О.О.Буйдіна // Імідж сучасного педагога. – 2013. – № 6 (135). – С. 31–34.
4.                 Буйдіна О. О. Дослідницька складова шкільного підручника з хімії / О. О. Буйдіна // Матеріали Міжнародної науково-практичної конференції «Методика навчання природничих дисциплін у середній та вищій школі» (XXI Каришинські читання) (м. Полтава, 29-30 травня 2014 р.) / за заг. ред. проф. М.В. Гриньової. – Полтава, 2014. – С.38-40.
5.                 Буйдіна О. О. Дослідницький метод навчання в початковій школі на уроках природознавства / О. О.Буйдіна, М. П. Крилевець // Наукові записки Малої академії наук України : (збірник наукових праць). – К. : ТОВ «СІТІПРІНТ». 2013. – С. 121–128.
6.                 Буйдіна О. О. Інтенсифікація навчання хімії на основі знакових моделей навчального матеріалу / О. О. Буйдіна // Хімічна та екологічна освіта : стан і перспективи розвитку : Всеукр. наук.-практ. конф. з міжнар. участю, 27-28 вересня 2012 р. : зб. мат. конф. – Вінниця : ФОП Корзун Д. Ю., 2012. – С. 20–22.
7.                 Буйдина Е. Исследовательская составляющая учебной программы по природоведению в начальной школе / Е. Буйдина // Международный журнал экспериментального образования : материалы регион. межвуз. уч.-метод.  конф. с межд. участием «Иновации в образовании», 27 марта 2014 г. –. – Краснодар, 2014. – №4. – С.67–71.
8.                 Буйдіна О. О. Модель організації самостійної роботи учнів з площинними засобами візуалізації знань / О. О. Буйдіна // Технології інтеграції змісту освіти : міжнар. наук.-практ. конф., 26 квітня 2012 р. : зб. наук. праць. – Полтава, 2012. – Вип. 4. – С. 189–196.
9.                 Буйдіна О. О. Організація самостійних робіт з хімії з використанням засобів візуалізації знань [Текст] / О. О. Буйдіна // Збірник наукових праць регіонального науково-практичного семінару «Менделєєвські читаня» // – Полтава, ПП Шевченко Р.В. : 2010. – С. 189–191.
10.            Буйдина Е. А. Особенности инвариантной составляющей школьного курса химии и механизмы ее реализации / Е. А. Буйдина // Актуальные проблемы химического и экологического образования : 60 Всероссийская научно-практическая конференция химиков с международным участием : сб. науч. тр. – СПб. : Издательство РГПУ им. А. И. Герцена, 2013. – С. 290–295.
11.            Буйдіна О. Проектні технології у навчанні хімії. Досвід роботи вчителів Полтавської області / О. Буйдіна, Ю. Момот // Газета «Хімія. Шкільний світ». – 2011. – №8. – С.3-5.
12.            Буйдіна О. О. Реалізація проектної діяльності в сучасному природознавстві початкової школи / О. О. Буйдіна // Постметодика. – 2014. – № 6. – С.55–58.
13.            Буйдіна О.О. Самостійна робота на етапі допрофільної підготовки / О. Буйдіна // Науково-методичні записки. – Полтава : ПОІПО. – 2013. – № 5. – С. 52–56.
14.            Смоляр Н.О. Екологічні екскурсії у позашкільній роботі при вивченні географії рідного краю / Наталія Олексіївна Смоляр // Актуальні проблеми методики викладання географії рідного краю : [М-ли наук.-практ. конф.]. – Полтава, 1994. – С. 68-70.
15.            Смоляр Н.О. Роль еколого-натуралістичної практики у підготовці дослідника природи / Смоляр Н.О., Гуріненко Н.О., Беседіна І.С.// Роль навчальних та виробничих екскурсій у підготовці майбутнього учителя природничих дисциплін // Десяті Каришинські читання : [Збірник наукових праць]. – Полтава, 2003. – С. 95-98.
16.            Смоляр Н.О. Деякі фенологічні аспекти змісту екскурсій польових практик учнів на території регіонального ландшафтного парку «Нижньоворсклянський» / Смоляр Н.О., Беседіна І.С. // Шляхи інтеграції природоохоронної та освітньо-виховної роботи : [М-ли наук.-практ. семінару]. – Полтава : Верстка, 2004. – С. 67-71.
17.            Смоляр Н.О. Про деякі форми навчальних занять студентів серед природи / Смоляр Н.О., Гуріненко Н.О., Беседіна І.С. // Болонський процес: модернізація змісту природничої педагогічної освіти : [Збірник наукових праць Міжн. наук.-практ. конф.]. – Полтава : АСМІ, 2005. – С. 200-2002.
18.            Смоляр Н.О. Роль екологічної освіти і виховання у вирішенні екологічних проблем / Смоляр Н.О., Лисяк Т.О. // Біоетика: сучасний стан та перспективи розвитку : [М-ли Всеукр. студ. наук.-практ. конф]. – Полтава : АСМІ, 2006. – С. 262-264.
19.            Смоляр Н.О. Організація науково-практичних конференцій та семінарів як важлива складова природоохоронної освіти і виховання Природоохоронний рух на Полтавщині / Наталія Олексіївна Смоляр : [М-ли Всеукр. наук.-практ. конф., присвіченої 60-річчю УТОП]. – Полтава : Верстка, 2006. – С.82-89.
20.            Смоляр Н.О. Особливості проведення польової практики слухачів заочно-очної біологічної школи на території природно-заповідних об’єктів Полтавської області / Наталія Олексіївна Смоляр // Методичний збірник Національного еколого-натуралістичного центру учнівської молоді. – К., 2006. – С. 81-89.
21.            Смоляр Н.О. Еколого-просвітницька робота в умовах соціально-економічної трансформації (із досвіду роботи кафедри екології та охорони довкілля Полтавського педуніверситету) / Смоляр Н.О., Попельнюх В.В. // Соціально-економічні трансформації в епоху глобалізації : [М-ли Другої Всеукр. наук.-практ. конф.]. – Т. 2. – Полтава : ПДПУ, 2007. – С. 97-101.
22.            Смоляр Н.О. Екологічна освіта в контексті сталого розвитку / Наталія Олексіївна Смоляр // Навколишнє середовище і здоров’я людини : [М-ли I Всеукр. наук.-практ. семінару]. – Полтава, 2007. – C. 8-14.
23.            Смоляр Н.О. Виховання екологічно грамотної особистості засобами екологічного просвітництва / Смоляр Н.О., Ханнанова О.Р. // Виховання особистісних якостей майбутніх фахівців у системі студентського самоврядування : [М-ли Всеукр. студ. наук.-практ. конф.]. – Полтава : ПДПУ. – С. 174-177.
24.            Смоляр Н.О. Еколого-валеологічне просвітництво як засіб забезпечення сталого розвитку: регіональний аспект / Наталія Олексіївна Смоляр // Навколишнє середовище і здоров’я людини : [Збірник матеріалів II Всеукр. наук.-практ. семінару]. – Полтава : ПДПУ, ПП Шевченко, 2010. – С. 7-11.
25.            Смоляр Н.О. Регіональні аспекти реалізації еколого-валеологічного просвітництва як засобу забезпечення сталого розвитку / Наталія Олексіївна Смоляр // Вісник Черкаського університетету. – Серія «Педагогічні науки». – Випуск 191. – Частина III. – Черкси : Черк. нац. ун-т, 2010. – 141-146.
26.            Смоляр Н.О. Позашкільна екологічна освіта та виховання у контексті безперервності еколого-валеологічного просвітництва / Наталія Олексіївна Смоляр // Культура здорового пособу життя та екологічне виховання як складові змісту позашкільної освіти : [Збірник м-лів Міжн. наук.-практ. конф.]. – Полтава : ТОВ «Фірма Техсервіс», 2010. – 19-28.
27.            Смоляр Н.О. Нова філософія життя – екологія / Наталія Олексіївна Смоляр // Слов’янський збірник. – 2012. – Випуск 11. – Полтава : ТОВ «Фірма «Техсервіс», 2012. – С. 6-13.
28.            Смоляр Н.О. Ландшафтний заказник «Географічний центр Полтавщини» – осередок біорізноманітності Псільського екокоридору регіональної екомережі / Смоляр Н.О., Слюсар М.В., Остапенко Т.М., Остапенко С.О. // Проблеми відтворення та охорони біорізноманіття України : [М-ли Всеукр. наук.-практ. конф.]. – Полтава : ПНПУ, 2011. – С. 198-201.
29.            Остапенко Т.М. Екологічна стежка як форма екологічного просвітництва / Тамара Миколаївна Остапенко // Навколишнє середовище і здоров’я людини : [М-ли IV Всеукр. наук.- практ. семінару]. – Полтава : ПНПУ, 2009. – С. 266-269.
30.            Остапенко Т.М. Особливості екологічно доцільного формування особистості підлітка / Тамара Миколаївна Остапенко // Навколишнє середовище і здоров’я людини : [М-ли IV Всеукр. наук.-практ. семінару]. – Полтава : ПНПУ, 2010. – С.233.
31.            Остапенко Т.М. Д.І. Менделєєв – наукова та просвітницька спадщина / Тамара Миколаївна Остапенко : [М-ли регіон. семінару «Менделєєвські читання»]. – Полтава ПНПУ, 2012. – С.49- 51.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1.                 Державний стандарт базової і повної середньої освіти [Електронний ресурс] / Режим доступу : Постанова Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 р. № 1392. – http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1392-2011-%D0%BF
2.                 Державний стандарт початкової загальної освіти [Електронний ресурс] / Постанова Кабінету Міністрів України від 20 квітня 2011 р. № 462. – Режим доступу : http://osvita.ua/legislation/Ser_osv/17911/
3.                 Концепція екологічної освіти в Україні // Інформаційний збірник МОН України. – 2002. – №7. – С. 4.
4.                 Природознавство. Програма для загальноосвітніх навчальних закладів. 1-4 класи / Навчальні програми для загальноосвітніх навчальних закладів із навчанням українською мовою. 1-4 класи. – К. : Вид. дім «Освіта», 2012. – С. 186-203.
5.                 Програма для загальноосвітніх навчальних закладів. Біологія. 7-11 класи. – К. : Ірпінь «Перун», 2005. – 97 с.
6.                 Програма для загальноосвітніх навчальних закладів з поглибленим вивченням біології // Збірник навчальних програм для загальноосвітніх навчальних закладів з поглибленим вивченням предметів природничо-математичного та технологічного циклу. – К. : Вікторія, 2009. – 102 с.
7.                 Програми для профільного навчання учнів загальноосвітніх навчальних закладів: рівень стандарту, академічний рівень, профільний рівень. – Тернопіль: Мандрівець, 2011. – 128 с.
8.                 Програми для профільного навчання учнів загальноосвітніх навчальних закладів: рівень стандарту, академічний рівень, профільний рівень. – Тернопіль: Мандрівець, 2011. – 128 с.
9.                 Збірник навчальних програм курсів за вибором та факультативів з біології для допрофільної підготовки та профільного навчання. – Кам’янець-Подільській: Аксіома, 2009. – 246 с.
10.            Збірник навчальних програм екологічного напрямку (І частина) для організації допрофільної підготовки учнів загальноосвітніх навчальних закладів. Програми для збірника підготовлені педагогічними працівниками Хмельницької, Івано-Франківської, Запорізької, Київської, Херсонської, Черкаської, Миколаївської областей.

ПРОГРАМА
курс за вибором «Основи екологічних знань»
8 – 9 клас
Допрофільний рівень
Пояснювальна записка
Вступ. Програми курсу за вибором «Основи екологічних знань» передбачає узагальнення й систематизацію екологічних знаннь та вміннь, набутих учнями під час оволодіння предметами природничо – математичного циклу навчання в початкового та середній школі. Цей курс орієнтований на формування екологічно компетентної особистості, при переході на профільний рівень навчання в старшій школі. Програма повинна посприяти самоосвіті та саморозвитку, професійному та життєвому самовизначенню школярам, допомогти застосовувати набуті знання у життєвих ситуаціях.
Головна увага курсу зосереджено на розкритті загальних суттєвих зв'язків між людиною і довкіллям. Екологічні проблеми, досягнувши планетарного масштабу, утворюють нову соціальну реальність - їх вирішення залежить, насамперед, від рівня екологічної культури молоді.
Характерним для даного курсу є посилення практичної спрямованості екологічної освіти: після теоретичних питань запропоновані лабораторно - практичні заняття, спрямовані на розвиток екологічних умінь і навичок учнів.
В основу занять курсу покладена дослідницька робота , яка має практичну спрямованість. Під час проведення досліджень учні самостійно, використовуючи різні методи (спостереження, аналіз, метод проектів тощо), розвивають свої творчі можливості і практично підтверджують здобуті теоретичні знання.
Навчальна програма даного курсу спрямована на допомогу учням в організації допрофільної підготовки та розрахована на 70 годин на 2 роки навчання у 8 -9 класах на основі наступності.
Головними завданнями курсу є:
-                      формування в учнів екологічного світогляду та культури;
-                      свідоме осмислення основних екологічних проблем, які виникають в довкіллі та наслідками, які виникають при цьому, розкриття наукових основ; вивчення екологічних проблем;
- розвиток інтелектуальних та практичних умінь і навичок, щодо оцінювання екологічної ситуації, здобуття знань необхідних для захисту довкілля та власного здоров’я;
 - визначення оптимальних шляхів збереження, відновлення та розвитку природного середовища. розробка нових алгоритмів поведінки учнів у довкіллі;
- формування в учнів цілісного наукового системного погляду на живу природу, уміння пояснювати природні процеси і шукати причинно-наслідкові зв'язки в природних явищах;
- формування в учнів емоційно-ціннісного ставлення до природи, активної життєвої позиції щодо охорони і збереження природи засобами екологічно компетентної особистості.
Зміст курсу за вибором, розподіляється за роками навчання таким чином:
8 клас. Розділи: «Екологія як комплексна природнича наука», «Основні екологічні поняття та закономірності», «Організм і середовище існування» «Основи аутекології».
9 клас. Розділи: «Екологічні системи», «Сучасні екологічні проблеми і шляхи їх розв'язання», «Етичні аспекти природокористування».
У 8 класі знайомимо учнів з екологією як наукою про довкілля, з’ясовуємо предмет, об’єкт і методи дослідження Екологія як наука вивчає взаємозв’язки між живими організмами і середовищем Оскільки сучасна екологія досліджує середовище проживання акцентуємо увагу на понятті «середовище». Знайомимо учнів з основними законами аутекології ( екології особини). Звертаємо увагу на значення умов існування для кожного виду.
Учні оволодівають екологічною термінологією, що дозволить досягти позитивних результатів у вивченні учнями шкільного курсу екології.
Програма 9 класу передбачає знання про екологічні системи, які між собою досить тісно пов’язані. Вивчаємо різноманітність екосистем, взаємодію організмів в угрупованнях. Пояснюємо основні закономірності дії факторів на організм. Порівнюємо різні екосистеми, з’ясовуємо видовий склад. Розглядаємо проблеми, забруднення природного середовища та з’ясовуємо джерела забруднення.
8 КЛАС
(35 год., 1 год на таждень, із них 2 год. резервних)
 Зміст навчальних тем
Вид навчальної діяльності, год.
Теоретична частина
Практична частина
Усього
1 Вступ. Екологія як комплексна природнича наука
2
 -
2
2. Основні екологічні поняття та закономірності
5
1
6
3. Організм і середовище існування
6
2
8
4. Основи аутекології
10
7
17
Резервний час
 -
 -
2
Разом
21
12
35


Зміст навчального матеріалу
Вимоги до навчальних досягнень учнів
Вступ
2
1. Вступ. Екологія — комплексна наука
Учень (учениця) називає:
предмет, цілі і завдання екології;

Поняття екології. Коротка історія, предмет і завдання; сучасні напрямки розвитку екологічної науки.
зв'язок екології з іншими природничими науками;
Практичне значення екології. Внесок вітчизняних
та зарубіжних учених у розвиток екології

Методи екологічних досліджень: спостереження, експеримент, моделювання, прогнозування.
наводить приклади:  застосування результатів
екологічних досліджень у практичній діяльності людини
 охорона довкілля
Тема 2. Основні екологічні поняття та закономірності
6

Поняття: середовище існування, екологічні чинники, адаптація. Різноманітність умов життя на Землі, адаптація до них організмів.
Класифікація екологічних чинників: абіотичні, біо­тичні, антропогенні.
Основні абіотичні чинники:
- світло. Схожість та відмінність у значенні світла для рослинних і тваринних організмів;
- вода. Шляхи підтримання водного балансу живих організмів.;
- температура. Особливості температурних адаптацій у рослинних і тваринних організмів;
- грунт та інші абіотичні чинники. Значення ґрун­тових чинників для рослин і тварин.

Практична робота
1. Виявлення екологічних закономірностей у природі на прикладі певних екологічних груп (екскурсія до річки).
Учень (учениця) називає:
Основні екологічні фактори,
які впливають на життєдіяльність організмів характеризує:
 особливості середовища іс­нування організмів;
пояснює:
 значення світла, тепла як екологіч­ного фактора;

 роль тепла в розселенні організмів на Землі;
роль води як екологічного І фактора;
суть поняття "водний ба­ланс";
обґрунтовує:
використання екологічних чинників в наукових дослідження;
розподіл організмів на екологічні групи по відношенню до пев­них екологічних факторів;
застосовує знання:
для догляду за рослинами на присадибній ділянці, фенологічного прогнозу тощо
 Тема 3. Організм і середовище існування
5
Взаємовплив організмів і середовища існування. По­рівняльна характеристика середовищ життя на Землі (наземно - повітряне, водне, грунт, живі організми) за фізичними і хімічними показниками: тиск, густина, вміст солей і кисню, температурний, світловий режим.
 Специфічні адаптації живих організмів до умов основних середовищ життя.
Екологічні групи, та життєві форми.
Роль людини в навколишньому середовищі та від­повідальність за нього.
Практична робота
2. Складання порівняльної таблиці фізичних і хімічних властивостей основних середовищ життя організмів.
Лабораторна робота
1. Узагальнююча характеристика біоценозу річки, оцінювання його стабільності, прогнозуваннях його розвитку під впливом антропічних чинників.
Учень (учениця)
називає: основні середовищ життя, характеризує їх основні фізико – хімічні показники; розподіляє на екологічні групи;
характеризує:
особливості адаптацій організмів до середовища іс­нування організмів; роль людини в довкіллі;
обґрунтовує: вплив середовища на організми;фізико – хімічні показники різних середовищ, чинники стабільності біоценозів , вплив людини на природні екосистеми;
 Тема 4. Основи аутекології
15
Рослини та середовище їх існування. Світло, температура, вода як екологічні фактории та закономірності їх впливу на організм рослин.
Практична робота
3. Дія екологічних факторів та пристосування до них живих організмів. Принципи екологічної класифікації рослин.

Лабораторна робота
2. Екологічні групи рослин по відношенню до абіотичних факторів середовища
 Практична робота
3. Дія екологічних факторів та пристосування до них живих організмів.
 Принципи екологічної класифікації рослин
Лабораторна робота
2. Екологічні групи рослин по відношенню до абіотичних факторів середовища
Основні середовища життя рослин. Типи середовищ існування. Специфіка водного середовища.
Лабораторна робота
3. Пристосування організмів до водного середовища.
Особливості наземно повітряного середовища.
Екологія фотосинтезу та дихання рослин.
Грунт як середовище існування.
Лабораторна робота
4. Закладання грунтового профілю та вивчення біорізноманітності та властивостей грунту.
Автотрофне живлення рослин.
Поняття життєвої форми організмів. Класифікація життєвих форм.
Екскурсія
1. Екологічні особливості рослин, що мешкають в різних середовищах.
Біологічні ритми
Практична робота
4. Визначення добового і сезонного ритму організмів.
Поняття екологічної ніші. Біотичні взаємозв’язки.
Практична робота
5. Вивчення біорізноманітних форм взаємодії між організмами.
Учень (учениця) називає основні фактори, що впливають на процеси життєдіяльності рослин
характеризує:
основні середовища існування рослин;
 особливості середовища іс­нування рослин;
основні компоненти та фактори різних середовищ;
інтенсивність фотосинтезу від інтенсивності світла;
пристосування рослин до різної інтенсивності світлі;
вплив водопостачання на ефективність фотосинтезу;
залежність інтенсивності ди­хання від різних екологічних факторів: вологості, темпе­ратури, концентрації кисню тощо;
пристосування до нестачі кисню у болотяних рослин (аеренхіма, пневматофори);

обґрунтовує:
різноманість рослинних організмів;
пояснює:
 значення світла як екологіч­ного фактора;
значення тепла як екологічного фактора;
 роль води як екологічного фактора, зв'язок водного обміну з ґрунтовим і повітряним живленням рослин;
обґрунтовує:
 використання показника суми активних температур в наукових дослідженнях і практиці сільського і лісового господарства;
розподіл рослин на екологічні групи по відношенню до пев­них екологічних факторів;
застосовує знання: для догляду за рослинами на городі і присадибній ділянці, фенологічного прогнозу то­що
пояснює:
 причини зниження ефектив­ності фотосинтезу при дії не­сприятливих зовнішніх факторів;
 причини сезонних змін ін­тенсивності фотосинтезу і дихання;
9 КЛАС
(35 год., 1 год на таждень, із них 2 год. резервних)
Екологічні системи
15
4
19
Сучасні екологічні проблеми і шляхи їх розв'язання
7
2
9
Етичні аспекти природокористування
4
2
6
Резервний час
 -
 -
1
Разом
26
8
35
Тема 5.Екологічні системи

19
Елементний склад та масштаби основних типів екосистем: популяція, біоценоз, біогеоценоз, біосфера.
Практичні роботи
6. Визначення видів-едифікаторів місцевих екосистем.

Енергетичні відносини в екосистемі. Ланки біоценозів (продуценти, консументи, редуценти). Трофічні зв'язки, ланцюги живлення. Взаємозв'язок еко­систем різних типів.
 Практичні роботи
7. Визначення типу екосистеми листяного лісу та зв'язків у ній; складання схеми ланцюгів живлення, таблиць видового складу.
 Природна зміна біоценозів. Поняття сукцесії. Роль людини в зміні біоценозів.
Поняття про біосферу. Кругообіг речовин та енергії - характерна риса, основа існування біосфери. Стабільність біосфери і її залежність від діяльності лю­дини.
Практичні роботи
8.Визначення стану екосистем, забрудненості сере­довища, характеристик грунту тощо за допомогою видів-індикаторів.
Лабораторна робота
5. Узагальнююча характеристика біоценозу лук, оцінювання його стабільності, прогнозування подальшого розвитку під впливом антропогенних чин­ників.
Учень (учениця) називає:
склад та типи екологічних систем;
 ланки біоценозів;
природні зміни в біоценозах;
характеризує:
структуру та функціонування екосистем;
ланцюги живлення; правило екологічної піраміди;
біосферу та її компоненти;
пояснює:
взаємозв’язки між організмами в екосистемі;
значення колообігу речовин у збереженні екосистеми;
закономірності поширення та функціонування біогеоценозів;
застосовує знання:
 про особливості функціонування екосистем та біосфери;
для обґрунтування заходів щодо охорони
 Тема 6. Сучасні екологічні проблеми і шляхи їх розв'язання
9
Поняття збалансованого розвитку суспільства як до­тримання рівноваги між процесами споживання та самовадновлення в природі.
Оглядова характеристика основних екологічних про­блем Землі.
Проблеми погіршення стану навколишнього сере­довища внаслідок нераціонального споживання при­родних ресурсів.
 Руйнування природних ландшафтів, біоценозів та інших компонентів природного середовища (озонового шару тощо), порушення співвідношення між ними (між киснем і вуглекислим газом ).
 Вичерпання природних ресурсів (сировинних, енер­гетичних), включаючи деградацію грунтів, зменшення біологічної видової різноманітності.
Забруднення навколишнього середовища та шкідливий вплив порушеного довкілля на здоров'я людини.
 Практична робота
9. Дослідження забруднення повітря в зоні автомагістралі.
Проблеми забезпечення якості навколишнього се­редовища: вивчення і прогнозування якості довкілля, відтворення й оптимізації навколишнього середо­вища;
Підвищення екологічної культури населення;
Раціонального використання природних ресурсів, фінансування природоохоронної діяльності.
Практична робота
10. Вивчення умов зберігання, транспортування, норм внесення мінеральних добрив, хімічних препаратів у місцевому господарстві
Стратегія розв'язання екологічних проблем: утилі­зація, знешкодження відходів; комплексна переробка сировини; розробка екологічно безпечних технологій; регулювання споживання.
Лабораторна робота
3. Механічне очищення води.
Міжнародна співпраця в розв'язанні проблем навко­лишнього середовища: роль, шляхи, види та форми, роз­ширення. Шляхи покращення стану навколишнього середовища в Україні. Поєднання загальнодержавного та регіональ­ного підходів.
Практична робота
11. Ознайомлення з джерелами забруднення природи своєї місцевості (екскурсія).
Практична робота
12. Складання карт екологічного забруднення своєї місцевості.
Учень (учениця) називає:
Основні екологічні проблеми;
характеризує:
вплив основних забруднювачів на природні системи;
пояснює:
наслідки нераціонального
використання природних ресурсів ;
вплив на організм шкідливих речовин;
шляхи покращення
екологічного стану;
застосовує знання:
при проведенні при проведенні природоохоронних заходів та екологічних
моніторингів.
для обґрунтування заходів щодо їх охорони
7. Етичні аспекти природокористування
6
Моральне регулювання поведінки, що забезпечують збереження при­роди в процесі взаємодії з людиною.
Дбайливе ставлення до природи як характерна риса загальнолюдської і національної культури. Цінності та потреби людини в контексті екологічної проблематики.
Участь у природоохоронних заходах, практичні дії особистого характеру як вияв екологіч­ної позиції та поведінки особистості.
Диспут з етичних проблем природокористування (ціннісні пріоритети, необхідне і надмірне споживання тощо).
Практична робота
14. Навчання щодо прийняття виважених рішень сто­совно навколишнього середовища в конкретних ситуаціях.
Практична робота
15. Ділова гра (розробка проекту поліпшення екологічної ситуації та розв'язання проблеми довкілля).
Підсумкове заняття.
Учень (учениця) називає:
 правила поводження в природі;
характеризує:
екологічні проблеми та шляхи їх вирішення;
пояснює:
важливість охорони довкілля та виховання екологічно свідомої особистості;
застосовує знання:
при розв’язанні екологічних проблем в даних ситуаціях;
в проектній діяльності, щодо поліпшення екологічних умов у довкіллі.




















РОБОЧИЙ ПЛАН
виконання І та ІІ етапів програми
дослідно-експериментальної діяльності з теми
«ФОРМУВАННЯ ЕКОЛОГІЧНИХ КОМПЕТЕНТНОСТЕЙ ШКОЛЯРІВ В УМОВАХ СІЛЬСЬКОЇ ШКОЛИ»

№ з/п
Зміст роботи
Термін виконання
Очікувані результати
Відповідальні
1.                   
Вивчення можливостей і діагностика готовності навчального закладу до проведення ДЕР
січень 2014 р.
Звіт на засіданні науково-методичної ради Красногорівської ЗОШ
Адміністрація навчального закладу,
Остапенко Т.М., Смоляр Н.О.
2.                   
Теоретичний аналіз науково - методичної літератури за темою дослідження
січень – грудень 2014 р.
Розроблена понятійний апарат дослідження
Учасники експерименту
3.                   
Опрацювання педагогічної та методичної літератури з питань організації навчально-виховного процесу з метою формування екологічної компетентності
січень – грудень 2014 р.
Підвищення рівня екологічної компетентності учителів
Остапенко Т.М., Смоляр Н.О., учасники експерименту
4.                   
Обґрунтування загальної теми, мети, основних завдань дослідження у відповідності з умовами навчального закладу
вересень - грудень 2014 р.
Заявка та програма ДЕР
Науково-методична рада Красногорівської ЗОШ
5.                   
Діагностика готовності вчителів до проведення дослідно-експериментальної діяльності
травень  2014 р.
Аналіз результатів діагностики
Солодовніченко В.Д.
6.                   
Інформування батьків щодо навчальної діяльності дітей в умовах експерименту.
травень - вересень  2014 р.
Ознайомлення батьків з умовами експерименту
Адміністрація навчального закладу, вчителі – предметники, психолог, соціальний педагог
7.                   
Затвердження складу учасників експериментальної роботи, визначення їх функцій і відповідальності за виконання основних завдань програми
травень - червень  2014 р.
Визначення виконавців та  учасників експерименту
Смоляр Н.О., Науково-методична рада Красногорівської ЗОШ
8.                   
Діагностика рівня комунікативної компетенції учнів на початку експерименту
вересень 2014 р.
Аналіз результатів діагностики
Солодовніченко В.Д.
9.                   
Розробка критеріїв для визначення рівня сформованості екологічних  компетентностей учасників експерименту
травень - вересень 2014 р.
Критерії визначення рівня сформованості екологічних  компетентностей учасників експерименту
Солодовніченко В.Д. Остапенко Т.М., Смоляр Н.О.
10.               
Початкова діагностика рівня сформованості екологічних компетентностей учасників експерименту
вересень 2014 р.
Діагностична карта
Остапенко Т.М., Смоляр Н.О., Солодовніченко В.Д.,
Шевченко А.В.
11.               
Створення творчої групи для розробки інтегрованого тематичного планування
травень - червень 2014 р.
Створення творчої групи
Остапенко Т.М., Смоляр Н.О.
12.               
Визначення комплексу методів та методик для розробки та викладання курсу за вибором «Основи екологічних знань»
січень-грудень 2014 р.
Підготовка навчально-методичного комплексу курсу за вибором «Основи екологічних знань»
Остапенко Т.М., Смоляр Н.О.
13.               
Налагодження спільної діяльності з: кафедрою екології та охорони довкілля ПНПУ імені В.Г. Короленка та кафедрою змісту і методики освіти ПОІППО
серпень - грудень 2014 р.
Укладання угод  про співробітництво
Остапенко Т.М., Смоляр Н.О.
14.               
Налагодження співпраці школи з місцевими екологічними службами: Миргородський лісгосп.
серпень 2014 р.
Проведення занять на базі Миргородського лісгоспу, запрошення спеціалістів до участі у шкільних заходах
Остапенко Т.М.,
Писаренко І. В.
15.               
Розробка еколого - просвітницької концепції діяльності школи
грудень 2014 р. – лютий 2015 р.
Еколого – просвітницька концепція діяльності школи
Учасники експерименту
16.               
Підготовка до запровадження курсу за вибором «Основи екологічних знань»
вересень 2014 р.
Теоретико - практична підготовка суб'єктів експерименту
Остапенко Т.М.
17.               
Проведення навчального семінару «Формування екологічних компетентностей школярів в умовах сільської школи»
листопад 2015 р.
Теоретико - практична підготовка суб'єктів експерименту
Остапенко Т.М.
Корягіна Н.В.
18.               
Внесення коректив та доповнень до програм
Постійно, у кінці кожного етапу
Програма ДЕР, удосконалена відповідно до потреб
Остапенко Т.М., Смоляр Н.О., виконавці ДЕР
19.               
Проведення педагогічних нарад та зборів батьківських колективів за тематикою: «Творча співпраця педагогічного колективу, учнів та батьків у формуванні екологічних компетентностей учнів», «Проектна діяльність», «Актуальність проблеми екологічного виховання на сучасному етапі», «Про роботу педагогічного колективу над експериментальною проблемою школи»
Один раз у навчальному семестрі
Підвищення рівня екологічних знань педагогічних працівників та батьків
Педагогічні працівники та батьківські колективи експериментальних навчальних закладів
20.               
Проведення науково-практичного семінару для вчителів, співробітників школи та батьків «Екологічно безпечне довкілля»
вересень 2015 р.
Підвищення рівня екологічних знань педагогічних працівників та батьків
Педпрацівники та батьківські колективи експериментальних навчальних закладів
21.               
Розробка моделі формування екологічних компетентностей школярів
вересень 2014 р. – травень 2016 р.
Модель формування екологічних компетентностей школярів
Остапенко Т.М., Смоляр Н.О., виконавці ДЕР
Ректор
В.В.Зелюк


 

Немає коментарів:

Дописати коментар

Підписатися на: Дописи (Atom)