Методика розв'язування екологічних задач

МЕТОДИКА   РОЗВ'ЯЗУВАННЯ   ЕКОЛОГІЧНИХ     ЗАДАЧ

     Активізація пізнавальної діяльності учнів, вироблення в них умінь творчо розв'язувати навчальні завдання, систематично поповнювати свої знання самоосвітою, застосовувати знання на практиці  -  як один із методів творчого підходу набуття знань. Використання на уроках та в позакласній роботі такого методичного прийому, як розв'язування задач і вправ екологічного змісту, певною мірою сприятиме реалізації завдань програми шкільного курсу екології.

В шкільній практиці поширені різноманітні методи і засоби навчання, що сприяють активізації творчої пізнавальної діяльності учнів. Заслуговують на увагу ті з них, які допомагають розвитку умінь учнів систематизувати знання, самостійно їх набувати, використовувати на практиці. До них належать різні види екологічних задач.

Розв'язування задач дає можливість організовувати пізнавальну діяльність учнів на творчому рівні, бо аналіз задачі, пошук шляхів її розв'язання і саме розв'язання -  усе це творчі процеси; виховувати в учнів інтерес до змісту вивченого матеріалу і до навчального предмету в цілому; перетворювати знання учнів в стійкі переконання, вироблення в учнів системи вмінь  та навичок самостійної пізнавальної діяльності.

Робота із задачами екологічного змісту створює умови для поглиблення знань  про кількісні і якісні показники. В якісних екологічних задачах акцентується увага на сутності явищ. Вони розв'язуються шляхом логічного мислення, які базуються на знанні законів і закономірностей життя живих організмів.

Задачі є практичним закріпленням теоретичних знань, їх можна застосовувати на всіх етапах уроку: під час пояснення нового навчального матеріалу, закріплення знань, як завдання додому, при перевірці знань, проведенні самостійних і контрольних робіт, повторенні навчального матеріалу на факультативних та гурткових заняттях.

Під час пояснення нового навчального матеріалу використання задач допомагає вчителеві проілюструвати основні теоретичні положення, показати застосування їх на практиці, сприяє розвитку логічного мислення і їх творчих здібностей.

Задачі, зміст яких виходить за межі шкільної програми, призначені для використання на заняттях біологічного гуртка, при підготовці до олімпіад

та в іншій позакласній роботі. Робота з ними вимагає від учнів опанування знань з різних друкованих джерел, використання свого життєвого досвіду тощо.

Як показує досвід, епізодичне використання задач не приносить помітної користі. Необхідною умовою ефективності застосування методу є систематичність, що, означає, по - перше, застосування системи задач, по  - друге  регулярність їх використання. Доцільно впроваджувати задачі при вивченні всіх курсів природничого й екологічного спрямування.

Задачі  з екології мають різний ступінь складності в межах однієї теми: репродуктивний, реконструктивний, творчий. Це дає змогу підбирати їх поступово ускладнюючи по мірі розвитку понять, які вивчаються та набуття учнями умінь та навичок, забезпечить розвиток  самостійного, творчого мислення.

Задача 1. У теплу пору  деякі риби зариваються  у мул. Поясніть причини й екологічне значення цього явища.

Відповідь: У теплій воді знижується вміст кисню. Під час сплячки уповіль­нюється обмін речовин у риб, отже, зменшується потреба у надходженні кисню. Таким чином, сплячка допомагає вижити за несприятливих умов, це є одним з пристосувань до умов існування.

Задача 2  Згідно з загальними вимогами вирубки догляд здійснюють таким чином: через кожні 10-12 років вирубують 8-10% загальної маси всіх насаджень. Вирубки намагаються проводити взимку, по глибокому снігу. Чому такий спосіб вирубки є най безболісніший для лісу?

Відповідь: Поступове розрідження створює сприятливі умови для дерев, що залишаються. Сніжний покрив захищає рослини нижніх ярусів, лісову підстилку та її мешканців.

Задача З. В одному господарстві викопали котлован, заповнили його водою. Чи можна  запускати туди риб?

Відповідь: Ні, оскільки ще не забезпечено умов, необхідних для існування риб:

немає рослин і достатньої кількості  їжі.

Задача  4. Взимку на річках та озерах  на льоду доцільно  робить ополонки, у які вставляють снопи з очерету та соломи. З якою метою це роблять.

Відповідь: Таким чином створюються умови для газообміну  з  довкіллям і водоймою, внаслідок чого вода збагачується на кисень і запобігається задуха риб.

Задача 5.   Вчені знайшли сотні квітучих орхідей - Венерених черевичків  на островах Онезького озера. Вони припустили, що на цих островах повинні бути вапняки. Як ви гадаєте, чим керувалися вчені?

Відповідь: Венерині черевички є індикаторами вапняків, тобто ці рослини ростуть на таких ґрунтах, у складі яких є вапнякові породи й мінерали.

Задача 6.   На шкільній ділянці висіяли пшеницю зі схожістю насіння 92%. Навесні випало багато опадів. У низині насіння не зійшло. Чому? Які умови проростання насіння порушилися?

Відповідь: У низині через перезволожений гранту порушено газообмін, внаслідок чого не було достатнього  доступу повітря, необхідного для пророста­ння насіння.

 Задача7.   Одного холодного осіннього дня прибув незвичайний живий вантаж - кілька удавів. Спеціаліст без побоювань оглядав кожну тварину. Працівники митниці вирішили, що зоолог загіпнотизував змій, оскільки вони поводились дуже спокійно. А як би ви пояснили поведінку тварин?

 Відповідь: Мала активність змій пов'язана з низькою температурою осіннього повітря.

Задача 8.  Багато лісових птахів, як тільки вилупляться пташенята, виносять шкаралупки яєць подалі від гнізда. Яке значення має така поведінка птахів?

Відповідь: Білий колір шкаралупок добре виділяється на темній лісовій підстилці й може привабити хижаків.

Задача 9.  Під соснами в лісі зустрічаються молоді ялинки, але під ялинками ніколи немає молодих сосон. Чому ?

Відповідь: Ялина - тіньовитривала порода, її сходи потерпають від сонячних опіків на відкритій місцевості і знаходять сприятливі умови у сосновому затінку. Світлолюбній сосні не вистачає освітлення під кронами ялини.

Задача 10.   Чому умови у водоймі вважаються нормальними, якщо у ній мешкає багато різних видів, що відносяться до різних систематичних груп, однак чисельність їх не перевищує певної межі?

Відповідь: Тому, що видова різноманітність вважається одним з основних чинників стабільного біоценозу.

Задача  11.  Якою буде піраміда чисел, якщо її побудувати відносно ланки

 « хазяїн  -  паразит»?

Відповідь: Піраміда чисел буде оберненою.

Задача 12 . Біологи виявили таку закономірність: тільки-но в будь-якій водоймі знищити видр зростає кількість риби. Але згодом риби стає значно менше. Як тільки знов з'являються видри - кількість риби зростає. Чому?

Відповідь: Видри, виконуючи роль своєрідного санітара, виловлюють хворих, ослаблених риб.

Задача 13.   Інфузорій - туфельок помістили у посудину з охолодженою кип'яченою водою. Як ви гадаєте, що з ними станеться? Чому?

Відповідь: Інфузорії загинуть через нестачу кисню у кип'ячій воді.

Задача14. Чому багато видів птахів не займають своїх торішніх гнізд, а щороку будують  нові?

Відповідь: Одна з причин полягає у тому, що у старих гніздах залишаються

воші, кліщі та інші організми, що є паразитами птахів. Спорудження нових гнізд є пристосуванням до умов життя

Задача  15. Чи впливає врожай ялинових шишок на плодючість куниці, горностая?

Відповідь: Так, впливає. Гризуни живляться насінням шишок, а гризунами-куниця, горностай.